Народження супернації

Донедавна шанувальники музики ділилися на дві групи. Одні знали рок-гурт «Друга ріка» з його кучерявим фронтменом Валерієм Харчишиним. Інші — Національний академічний оркестр народних інструментів України (НАОНІ), яким керує лауреат Шевченківської премії Віктор Гуцал. Але за сьогодні і завтра на концерті в Національній опері ім. Шевченка народиться третя група меломанів — супернація, яка любитиме рокерів і 40 народних інструментів, серед яких бугай, дуда, рубель, зозульки і коси в одному флаконі. Так розвінчається міф, що народні інструменти — це «Ой, криниченько моя», весілля, самогон. «А це не так, це може звучати здорово. Чому в академічного хору, з яким я раніше працював, у Європі було по 30-40 концертів на рік, а в Україні — три-чотири?» — спонукає до роздумів Валерій Харчишин.

Наприкінці минулого року «Друга ріка» записала шостий студійний альбом SUPERNATION. Харчишин поспішив поділитися: «Це якраз той момент, коли все виходить так, як ти плануєш, і це робить тебе щасливим. Це — найкраще, що ми сьогодні зробили». Та хлопці не сказали собі: «Стоп!». Два місяці тому вперше в історії українського шоу-бізнесу рок-музиканти почали репетирувати свої нові пісні у супроводі народних інструментів. Рокери зізналися, що з оркестром новий альбом звучить краще, ніж вони собі уявляли. Коли записували «Супернацію», і на думку не спадало, що зіграють пісні у супроводі оркестру народних інструментів. І якби їм хтось таке сказав, вони б покрутили пальцем біля скроні.

Зовсім недавно музиканти завершили всеукраїнський тур, присвячений новому альбому. Рок-версія «Супернації» припала до вподоби тисячам українців. На сьогоднішньому концерті 90 відсотків програми також становитимуть нові композиції, загалом планується 19 пісень плюс чотири народні. «Найголовніше — у цьому концерті ви почуєте бандури, що огортають містикою і ностальгією, цимбали, що забирають кудись у гори, і кобзи, що створюють унікальний акомпанемент, властивий тільки «народникам». Такого звучання не доб’єшся навіть найкрутішим симфонічним піццикато», — каже Валерій.

Лідер гурту, перед тим як робити поспішні висновки, що це переспів Depeche Mode або ж «шароварщина» та ура-патріотизм, радить прийти на концерт. «Назву альбому SUPERNATION було придумано ще до революції. Пісню SUPERNATION ми написали в 2012 році. Вона була легка і стьобна. Це зараз усі чекають від пісні з такою назвою якогось гімну, в нас же все було навпаки», — підкреслив Валерій.

Частину зібраних коштів Валерій Харчишин обіцяє переказати особисто українським військовим, пораненим, інвалідам. «Друга ріка» не раз бувала в АТО і знає без посередників, що кому потрібно. Хлопці згадують свій перший візит у Слов’янськ ще влітку. Тоді вони поїхали з волонтерами, які привозили бійцям необхідне. Концерт рок-музиканти дали, так би мовити, між іншим. «Перше, що я побачив, жахливий стан наших солдатів. Багато бухають. Сильно і похмуро. Зустрів там своїх однокурсників. Не бачив їх років двадцять. Один — саксофоніст, інший — трубач. Коли при Януковичі армія розвалювалася, вони працювали у військовому оркестрі, при ньому стали артилеристами. Що це таке, вони взагалі уявлення не мали, — розповів Харчишин в одному з інтерв’ю. — Коли був Іловайськ, саксофоніст туди тільки дивом не потрапив, тому що інструмент зламався. А трубач був у котлі й вийшов цілим. Коли він мені про це розповідав, у нього тремтіли руки. Він сивий весь. По ньому видно, що чоловік зіткнувся зі смертю, з чимось страшним. І коли він прийшов до нас в автобус і випив, я зрозумів, чому він п’є. Не знаю, як би я повівся, я ж не там, не воював».

За словами Валерія, він поїхав на схід, щоб заспівати одному солдатові. В полі на одному переїзді їх зупинили. Солдат вийшов із шеренги і сказав, що дуже жалкує, що не потрапив на їхній концерт, так хотілося йому почути наживо «Три хвилини». Валерій витяг гітару і в повній темноті заспівав захисникові. Потім чоловіки обнялися і заплакали посеред поля.