Обережно, нас слухають!

Маленький шпигун у вашій кишені

Необхідність розбудови своєї мобільної мережі насамперед пояснюється тим, що зв’язок як головний елемент держуправління став вразливим щодо зовнішнього втручання. Наприклад, коли всі розмови наших захисників на сході (та і самого керівництва держави) просто прослуховуються, пеленгуються з усіма можливими наслідками.

Керівництво держави, РНБО, військові та добровольці неодноразово публічно визнавали, що величезні втрати України на сході країни багато в чому зумовлені відсутністю захищеного зв’язку в прихованому управлінні військовими формуваннями. Завдяки російським системам перехоплення зв’язку ми прозорі для супротивника у своїх діях та намірах.

Система GSM, коди шифрування якої відомі як самим «операторам», так і їхнім власникам від російських спецслужб, на жаль, уже не лише шкодить, а й стає небезпечною. Особливо на фронті. Небезпека існує і для самих наших керманичів, пересування чи дислокацію яких можна визначити до точки на карті.

Варто нагадати, що в Україні така ситуація склалася тому, що після приватизації «Укртелекому» частка держоператорів національного масштабу в структурі прибутків галузі не перевищує 0,01%, а ринок мобільного зв’язку контролюється двома компаніями — «Київстар» та МТС-Україна», 87% яких належать російському бізнесу.

У результаті система держуправління базується на каналах зв’язку приватних операторів — «Укртелеком», «Датагруп», «Адамант», IT Systems, «МТС-Україна», «Київстар».

Логічно, на перший погляд, що проектом розпорядження Кабінету Міністрів від 11 лютого 2015 р. було затверджено план першочергових заходів щодо створення Національної мережі мобільного зв’язку державних органів на 2015 рік. Адміністрацію державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації визначено головним виконавцем плану заходів, затвердженого цим розпорядженням.

Цим документом пропонується обрати найбільш підходяще технічне рішення, забезпечити проект радіочастотами, провести «пілоти» та багато інших заходів. Проект готувався Адміністрацією ДССЗЗІУ і, згідно з висновками Мін’юсту України, його погодили без жодних зауважень міністри: економрозвитку, фінансів, оборони, МВС, а також очільники СБУ, СЗР, Нацгвардії, УДО, Нацкомісії з регулювання у сфері зв’язку та інформації.

За оцінкою фахівців, створення нового державного «монстра» може коштувати державі близько 1 млрд. дол. США та затягнеться на декілька років. Це буде залежати від концепції її розвитку, яка на даний час не відома. Головним архітектором цієї ідеї обрано Адміністрацію ДССЗЗІУ, яка за вісім років свого існування так і не змогла створити жодного сучасного працездатного засобу захисту інформації, антивірусу або ще чогось необхідного Україні, але щорічно отримує багатомільйонне фінансування від держави. Отже, чекати чогось нового марно. Треба прийняти до уваги: в розвинених країнах немає державних операторів мобільного зв’язку, але питання захисту інформації в мобільних мережах вирішується інакше — швидше та дешевше.

Система захисту готова до дії

Утiм існує українська розробка для забезпечення захищеного спілкування засобами мобільної телефонії державних службовців різного рівня відповідальності зі службових питань та питань конфіденційного характеру — система криптографічно захищеного мобільного зв’язку.

Мета розробки, автором якої є вітчизняна приватна компанія, — протидія несанкціонованому доступу до конфіденційної та службової інформації з боку зловмисників, витоку інформації службового користування на користь третіх сторін, зменшення вартості послуг мобільної телефонії, в тому числі для надсилання SMS-повідомлень та для цілковито захищеного спілкування в міжнародному роумінгу. Для шифрування інформації використовуються одноразовий для кожного сеансу ключ 256 біт — тобто, розкодувати переговори швидко — неможливо (за оцінкою фахівців, при використанні найпотужніших комп’ютерів, що є в США, для виконання цієї роботи потрібно... 100 років). Враховуючи, що в зоні АТО мобільний зв’язок не стійкий та дуже часто перехоплюється терористичними угрупованнями, на базі цієї системи розроблено захищений зв’язок iз мобільними телефонами без карток. Тобто, абонентів такого зв’язку неможливо запеленгувати.

Працює ця система в мережах 2G і 3G, у зонах iз «поганим» покриттям: розроблена і випробувана схема реалізації зв’язку при повній відсутності покриття в місцезнаходженні абонента. Навіть за умов глобального прогресу в інформаційних технологіях цей винахід є високотехнологічним продуктом світового рівня, запатентований в Україні та має атестат відповідності щодо захисту інформації згідно з експертним висновком Держспецзв’язку України. Цікаво, що для втілення такої системи не треба ніякої постанови Кабінету Міністрів, наприклад, як та, що була підписана на початку нинішнього року, і навіть витрат додаткового 1 млрд. дол. США державних коштів. Вона вже два роки працює в режимі тестування на існуючих каналах зв’язку.

А за необхідності в найкоротші терміни може бути допрацьована для роботи за більш високим рівнем стійкості. Не менш важливим за такої кількості найкращих переваг та досконалостей є те, що запровадити таку систему на державному рівні можливо за відносно невеликі кошти, приблизно за декілька місяців!..

Із березня 2014р. презентації системи проводилися для керівництва та фахівців майже всіх гілок влади, вона проходила багато тестових випробувань у міністерствах та відомствах, отримала позитивні відгуки фахівців зі зв’язку, але до цього часу не впроваджена. Високопоставлені чиновники, як завше, пояснюють це відсутністю фінансування та необхідністю якихось «додаткових доопрацювань». Щоденні людські втрати, поразки у війні з ворогом, знищена економіка й території держави для них не важать нічого.

Українська розробка є значно дешевшою за іноземні аналоги та може бути доопрацьована на вимогу користувачів. Прикро, що в деяких службових кабінетах «опрацьовується» питання закупки систем іноземного виробництва, значно дорожчих та таких, які не страхують від перехоплення інформації та її управління. Хтось із затятістю ворога лобіює значно слабші продукти, які працюють тільки в якісних мережах 3G і з сеансовим ключем 64 біт.

Адміністрація «Держспецзв’язку», посилаючись на діюче законодавство, наполягає, що держслужбовці повинні користуватись мобільним зв’язком із можливістю передачі «службової інформації», а система, розроблена українською компанією, має можливість передавати «конфіденційну інформацію», тому використовувати її в державних органах неможливо.

Таким чином, користуватися зовсім відкритими каналами, виходить, безпечніше. Ця дивна логіка виглядає ще дивнішою хоча б тому, що завдяки розвитку технологій пристрій, що прослуховує мобільні телефони, коштує лише близько 500 доларів.