З такою вимогою виступила комісія журналістської етики Литви, повідомляє радіостанція «Ехо Москви». Йдеться про публіцистичну програму російського Першого телеканалу «Таємниці століття», документальний цикл, що розповідає про «білі плями» історії, які коментують різноманітні експерти. Обурення литовських журналістів викликав випуск, присвячений пакту Ріббентропа—Молотова, який, як відомо, призвів до розподілу Прибалтійських країн та Польщі. В інтерв'ю «Еху Москви» член комісії Гінтарас Сонгайла заявив, що подане в програмі трактування німецько-радянського договору 1939 року суперечить дійсним історичним фактам. У зв'язку з цим організація рекомендувала застосувати всі зусилля задля того, щоб припинити потік подібної дезінформації.
Суперечливий випуск «Таємниць століття» вийшов у ефір 31 серпня — його було показано по кабельному телебаченню. Тоді реакція вищого державного керівництва була миттєвою: вже наступного дня міністр закордонних справ Литви звернувся до керівництва литовського телебачення із проханням припинити мовлення Першого Балтійського каналу, що здійснює ретрансляцію російського продукту. У литовському МЗС вважають, що у передачі було виправдано окупацію їхньої країни і взагалі ставиться під сумнів територіальна цілісність прибалтійських держав.
Водночас литовські журналісти не вбачають нічого крамольного в тому, що на литовському сервері діє інтернет-рупор чеченського президента Аслана Масхадова «Кавказ-центр». До такого самого висновку дійшов президент країни Валдас Адамкус. Його демократичну заяву цитує «Комерсант»: діяльність цього сайту «регламентують закони Литви, які відповідають правовим нормам Євросоюзу», і ніхто з посадовців не «має права забороняти будь-яким приватним особам висловлювати власну думку або просто поширювати інформацію про ситуацію в Чечні, якщо подібна діяльність не порушує чинного законодавства». Такою була офіційна відповідь Литви на різку заяву російського МЗС «про відверто недружній крок литовської влади, що негативно впливає на атмосферу двосторонніх стосунків».
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
