«Яким судом ви судите, таким і вас судитимуть», — сказано було на горі Єлеонській. А якщо суд третейський? Що з того суддівства може вийти? Наразі складно сказати. Відомо лише те, що днями Міністерство юстиції зареєструвало перший в Україні постійно діючий незалежний третейський суд. Про це повідомляє прес-служба Міністерства юстиції України.
Отже, порахуємо. Державна судова система у нас — «чотириповерхова»: існують суди першої інстанції (районні або місцеві), апеляційні суди, касаційні (ця ланка була запроваджена новим законом про судочинство, прийнятим 7 лютого 2002 року, проте фактично вона так і не запрацювала). Четверта складова — це Верховний Суд. Як зазначалось не раз і не два чиновництвом усіх рангів та «мастей», гідно утримувати таку систему державі вельми складно. Саме тому в наших судах не те що звукозаписуючої апаратури немає, але й канцелярських скріпок не дорахуєшся.
Проте створюється іще одна судова ланка. Щоправда, недержавна, а отже, така, що не буде нічого відмінусовувати із загальнодержавних грошей. Приміром, перший третейський суд, за інформацією міністра юстиції Олександра Лавриновича, було створено при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів». Після перевірки Мін'юстом установчих документів, що були подані на реєстрацію, постійно діючий незалежний третейський суд отримав свідоцтво №1.
Зрозуміло, що такий суд розглядатиме тільки конфлікти між сторонами у цивільній сфері. Покладатися чи ні на рішення такого суду (або все-таки йти у суди державні) — вирішуватимуть самі сторони. А поки що з'являються нові бажаючі завести собі власне маленьке правосуддя. Так, на сьогодні в Мін'юст подано на розгляд установчі документи ще одного третейського суду. Згідно із законодавством, реєстрація відбувається протягом п'ятнадцяти днів з моменту подачі відповідної заяви.
Як уже повідомлялося, Міністерство юстиції здійснює реєстрацію третейських судів, відповідно до повноважень, покладених на Мін'юст Законом «Про третейські суди», що був ухвалений Верховною Радою 11 травня 2004 року. За визначенням, третейський суд є позасудовим правовим механізмом розгляду цивільних спорів та справ.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
