Новий «Ґудзик» Ірен Роздобудько

08.05.2015
Новий «Ґудзик» Ірен Роздобудько

Ірен Роздобудько (крайня праворуч) не виключає моживості виходу третьої частини «Ґудзика», проте не раніше, ніж через десять років. (із «Фейсбука».)

Денис, Ліка і Єлизавета Тенецька знову зустрілися на сторінках роману Ірен Роздобудько «Ґудзик-2. Десять років потому», а презентація книги відбулася рівно через десять років після виходу першого «Ґудзика».

Нагорода гран-прі «Коронації слова-2005», екранізація роману в 2008 році, чотири перевидання, вихід у світ аудіо-книги, переклад і видання англійською мовою — успіх першої частини, йдеться про роман «Ґудзик». Саме це й надихнуло письменницю написати його продовження. І вже навесні цього року світ побачила книжка «Ґудзик-2. Десять років потому».

«Герої дають мені можливість говорити про те, що мене хвилює — про найболючіші речі», — пояснює Роздобудько. — А їх зібралося чимало...

Авторка продовжує тему кохання, до кінця роману залишаючи інтригу: чи зустрінуться її головні герої Ліка і Денис? Персонажі роману страждають від кохання, і це кохання, як виявляється, для всіх різне: нерозділене, втрачене, нездобуте.

Ірен Роздобудько розповідає і про інші приховані речі, які можна «розкуштувати», коли вже читаєш роман: проблема молоді, яка поволі стає «втраченим поколінням»; «бікфордів шнур» — так називає письменниця визрівання громадянського суспільства в країні, яке ось-ось вибухне; поступово зростаюче бажання людини знати більше, ніж їй дають. «Про ці проблеми я можу говорити через Дениса, Ліку та Лізу», — пояснює вона.

Не могла не згадати письменниця про те, що турбує її зараз чи не найбільше: події на сході України, в її рідному Донецьку. Всі переживання і біль знайшли також своє відображення і в книжці: «Я ніколи не міг стати на коліна. Усвідомлюю, що інколи це буває необхідно, скажімо, в церкві. Адже незручно, коли ти стоїш стовпом, а всі довкола стають навколішки. (...) Я можу зробити будь-що, навіть найскладніше — визнати свою неправоту, навіть найнайскладніше — відмовитися від корисної пропозиції. А от стати на коліна досі не можу, навіть у церкві. Тому мене завжди дратували заклики звідусіль встати з колін. Але як зведешся, коли ти на них ніколи не стояв?..», — говорить один із персонажів роману.

Під час презентації авторка «Ґудзика-2» зазначила, що кожну свою книжку починає зі звернення до читача, молодої людини. Вона ніби змушує задуматися над своїм життям: «Ти такий красивий. Що ти робиш? Куди йдеш?». Закликає завжди здійснювати свої найзаповітніші бажання: «А чому мрія, якщо я можу зробити з неї мету?». Герої Ірен Роздобудько не є ідеальними, вони є живими: також мріють, помиляються, кохають.

Читачі, які встигли купити видання на «Книжковому арсеналі» і вже прочитати його, запитують про продовження — вихід третьої частини роману. Проте Ірен зізнається: «Може, знову за десять років, не раніше». А найголовнішим своїм досягненням вважає почуті слова від читачів, що «Ґудзик» став першою в їх житті україномовною книжкою, з якої вони почали читати сучасну українську літературу.