Як Європа Америці відмовила

Минулого тижня у Відні розглядали питання про видачу українського олігарха Дмитра Фірташа американській владі. В Сполучених Штатах Фірташу інкримінують корупційні діяння. Через подібні обвинувачення фігурант уже більше року перебуває під арештом в Австрії. Його звільнили з-під варти під заставу у 125 мільйонів євро — із забороною покидати межі країни.

Забігаючи наперед, зазначимо, що австрійський суд відмовив США в екстрадиції Фірташа. Суддя Крістоф Бауер мотивував це тим, що даний «нетиповий випадок вимагав більш істотного вивчення доказової бази, ніж було надано». Фактів, зібраних слідчими США, на думку Бауера, недостатньо, щоб задовольнити їхній запит. До того ж суддя вважає, що в справі Фірташа була, крім іншого, політична складова. Хай там як, а, ухвалюючи рішення, Феміда врахувала «благо українського народу», — пишномовно заявив Бауер. І додав, що після вступу вердикту в законну силу Дмитро Фірташ може покинути країну.

Суть обвинувачень

Рік тому у Відні український мільярдер був арештований місцевою поліцією за запитом ФБР. Правоохоронні органи США звинуватили Фірташа в тому, що він у змові з групою осіб давав хабарі чиновникам в Індії, щоб отримати право добувати титан у штаті Андра Прадеш. За даними слідства, Фірташ вів переговори з індійськими чиновниками і віддавав розпорядження про виділення їм коштів в обмін на преференції у наданні дозвільних документів. За інформацією Мін’юсту США, Фірташ намагався дати хабар у розмірі 18,5 мільйона доларів, сподіваючись згодом отримати 500 мільйонів прибутку від продажу видобутого титану.

Власне, Америка «наклала оком» на Фірташа ще у 2006-му. Можливо, індійські оборудки Фірташа мало б цікавили Сполучені Штати, якби один iз підлеглих Фірташа не намагався продати сумнівний титан низцi компаній iз Чикаго. А якщо конкретно, то флагману американського авіабудівництва — корпорації Boeing. Відтак США отримали шанс «заполучити» Фірташа, однак 30 квітня 2015-го, після дев’ятирiчного «полювання» на потенційного підозрюваного, американці таку можливість втратили. І слід зауважити, що з власної вини.

Заслухавши сторону обвинувачення, суддя зазначив, що спочатку запит на арешт Фірташа від американської влади надійшов у листопаді 2013 року. Однак був скасований буквально через кілька днів. Потім, 27 лютого 2014-го, до Відня надіслали новий запит аналогічного змісту. В зв’язку з чим у американської сторони було запрошено додаткову інформацію — зокрема про те, що послужило причиною відкликання першого запиту. Суд Відня попросив у правоохоронців США надати доступ до заяв двох анонімних свідків, на свідченнях яких багато в чому ґрунтується обвинувачення, але не отримав вичерпних роз’яснень.

Лінія захисту

Якщо обвинувачення підготувалось до цього судового процесу досить погано, то лінія захисту була, навпаки, представлена досить потужно. Фігурант справи заручився підтримкою команди з двох десятків адвокатів, у числі яких були колишній радник Білла Клінтона Ленні Девіс і екс-міністр юстиції Австрії Дітер Бохмдотфер.

На суді також були присутні голова керуючої компанії українських облгазів Олександр Притика, колишній начальник охорони Фірташа і нардеп від «Опозиційного блоку» Іван Мирний, керівники фірташевського холдингу «Інтер Медіа Груп» Ганна Безлюдна і Єгор Бенкендорф, віце-президент УЄФА Григорій Суркіс та інші впливові персони.

Що стосується лінії захисту, то вона була вибудувана вкрай нестандартно. По суті, про індійський титан не прозвучало ані слова. Єдине, що у своїй промові Дмитро Фірташ заперечив будь-яке давання хабарів. «Щоб давати хабарі, потрібно мати якусь вигоду з цього. Ми ніякої вигоди не отримували. Ми не отримували ліцензію, ліцензію отримувала держава. Ми не давали хабар», — цитує слова Фірташа видання «Главком».

А далі про хабарі забули зовсім. Фірташ та його команда юристів зробила все можливе, аби представити обвинуваченого жертвою суто політичних ігор. Сам Фірташ наголосив на розбіжностях, які він мав з екс-Президентом Віктором Януковичем, і на тому, як iще у 2012 році він замислився над кандидатурою його можливого наступника. Саме тому Фірташ і взявся за фінансування Віталія Кличка та його «УДАРу». Однак сталося так, що президентське крісло врешті-решт дісталося не Кличку, а Петру Порошенку, що Фірташ також вважає своєю особистою перемогою. (За це його, мовляв, і переслідують Сполучені Штати, які нібито робили ставку на іншого кандидата — Арсенія Яценюка).

Інформація про певний зв’язок із Фірташем Порошенка та Кличка не є новиною в українському політикумі, проте досі вона ще не мала підтверджень iз вуст «головного героя» цієї історії. Схоже, що таке трактування подій задовольнило не тільки австрійського суддю, а й американське обвинувачення, представниця котрого відмовилася від можливості поставити Фірташу бодай якесь запитання.

Що далі?

Історія з Фірташем завершилася відмовою США в екстрадиції. На радощах мільярдер пообіцяв повернутися в Україну якнайскоріше. «Якщо дадуть дозвіл їхати зараз — поїду зараз. Я радий тому, що сталося. Щиро. З першої хвилини вірив, що правосуддя буде нормальним. Суд розібрався в ситуації», — заявив він.

Цілком iмовірно, що Фірташ справді повернеться в Україну. Схоже, він готує цьому відповідний ґрунт: ним уже презентовано «Агентство з модернізації України», котре займатиметься, зокрема, залученням інвестицій в українську економіку. Оглядачі жартують про те, що Дмитру Фірташу відкрито шлях не так до української в’язниці, як до українського парламенту. Де він, можливо, врешті-решт і опиниться.