Один із наших прадідів, Вечеря Федір Гаврилович (1913—1992), був фронтовиком-«окопником», мав два поранення, за форсування Дніпра нагороджений орденом «Отечественной войны» 2-го ступеня. Іншому прадіду, Сокуру Василю Григоровичу (1928—1943), чиє прізвище носимо, повоювати не довелося.

Коли почалася війна, Петькові Щербині йшов лише 16-й рік — на фронт таких не забирали. В жовтні 1943-го наші війська звільнили його рідні Скельки. І юнака мобілізували. А у травні 1945-го всі газети світу умістили фотознімок: на сходах скореної рейхсканцелярії — група радянських бійців, які щойно вийшли з бою.