Більше оптимізму, панове європейці!

«Це був, як на мене, найбільш важливий для України діалог: мінімум дипломатичних протокольних реверансів, максимум реалізму в оцінці ситуації й чітких планів щодо підтримки, дуже довірлива і справді дружня атмосфера», — підсумувала результати саміту Україна — ЄС, що відбувся позавчора в Києві, народний депутат від Блоку Порошенка Ірина Геращенко. В адміністрації Президента це засідання назвали «проривним», натомість деякі експерти висловлювалися щодо нього досить скептично. Мовляв, нічого нового на зустрічі європейського та українського керівництва не пролунало — наші вже не вперше «грозилися» якнайшвидше пройти відстань від підписання Угоди про асоціацію до ледве що не членства в Євросоюзі, «їхні» — обіцяли підтримку, партнерство, союзництво.., але досить обережно. Адже хоч би як щиро підтримував Україну з такої нагоди «україномовний» президент Європейської Ради Дональд Туск, хоч би як палко висловлювала готовність і далі тиснути на Росію заради виконання Мінських угод канцлер ФРН Ангела Меркель (вона до Києва на цей раз не приїздила, але по завершенні саміту поспілкувалася з Петром Порошенком телефоном), а найбільше все-таки залежить від України. Точніше, від бажання, а головне — спроможності української влади впроваджувати ті реформи, які необхідні для реальної євроінтеграції.

Утім, попри увесь скепсис і обережність, підстави для оптимізму все ж є. Навіть ті європейські дипломати, які досі «шапкозакидацькими» настроями щодо готовності України до проєвропейських змін не відзначалися, у кулуарах саміту визнавали: прогрес уже помітний, і відносини між Києвом та Брюсселем справді вийшли на конструктивний і перспективний рівень. Як дізналася «Європейська правда», насправді чи не найцікавіші переговори відбувалися не в сесійній залі, а «на полях» зустрічі. Серед найважливіших підсумків саміту — остаточні домовленості про «запуск» зони вільної торгівлі (Євросоюз остаточно заявив, що вимоги Росії переглянути умови запровадження ЗВТ не розглядатиме); підтвердження незмінності санкцій проти Росії; крок до створення миротворчої місії; схвальна оцінка низки вже проведених в Україні реформ від ЄС і, відповідно, більш приязне ставлення до української влади. Окрім того, Президенту Порошенку вдалося переконати європейських партнерів, що в нього немає конфлікту з Прем’єром Яценюком — а це, та ще й після гірких спогадів про постійні сварки між Віктором Ющенком та Юлією Тимошенко, було одним із найбільших побоювань Брюсселя. До слова, Яценюк, на відміну від попередніх прем’єр-міністрів, також брав участь у саміті, хоча досі в Україні такі заходи завжди вважалися «президентськими». І цей факт дуже посприяв довірі ЄС до Києва.

І, нарешті, вчора, вже під час конференції з міжнародної підтримки України для проведення реформ, яка відбувалася в рамках другого дня саміту, голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер визнав, що Україна — європейська держава. Ще напередодні, всупереч намаганням українських журналістів «підштовхнути» його до цього визнання, яке означало б визнання прагнень нашої держави приєднатися до ЄС, Юнкер максимально уникав такого визначення. Тільки й того, що усміхнувся: мовляв, «Україна належить до європейської, а не африканської сім’ї».

Учора ж поступ у ставленні глави Єврокомісії був беззаперечним: «ЄС підтримує Україну. Ми демонструємо солідарність з Україною. Ми стоїмо плечем до плеча з народом України. Україна — європейська країна, європейська держава і велика європейська нація», — заявив Юнкер. Але наголосив, що умовою для подальшої підтримки є подальші реформи, зокрема у сфері державного управління та енергетичному секторі, і подолання корупції.

Водночас є й мінуси. Так, Євросоюз відклав фінансування відновлення Донбасу. «Дійсно, було очікування, що ця конференція стане конференцією щодо реконструкції Донбасу, але питання в тому, що ми наразі не в тій позиції, коли можна це обговорювати. Немає чіткого розуміння, як саме Донбас дійде до тієї точки, коли можна буде почати цю діяльність», — пояснив в інтерв’ю «ЄП» віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

Євросоюз також не планує оголошень про надання Києву значної безповоротної допомоги, вважаючи, що «бюджетна діра» на найближчі три роки закрита фінансуванням Міжнародного валютного фонду, плюс макрофінансова підтримка та гранти від Брюсселя.

І, нарешті, безвізовий режим «світить» Україні далеко не так яскраво (читай — легко й швидко), як хотілося б. Після саміту посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що скасування Євросоюзом віз для українців буде відкладено до початку 2016 року.

Зате Євросоюз почав всерйоз обговорювати фінансування зарплатні українських держслужбовців-реформаторів і планує вийти з ініціативою про доплати для них. При цьому Брюссель хоче уникнути звинувачень в тому, що «купує» наших держслужбовців, тож схему фінансування цих доплат розробляють так, аби вона містила гарантії самостійності українського державного апарату.