Разом із «Роботом» до Стокгольма

29.04.2015
Разом із «Роботом» до Стокгольма

Усі лауреати конкурсу.

Нещодавно у музеї КПІ відбулося нагородження переможців «Всеукраїнського юнацького водного призу» — національного етапу міжнародного конкурсу, який щороку проходить у Стокгольмі в рамках Всесвітнього водного тижня. У престижному шведському конкурсі участь беруть більше тридцяти країн планети. Тут визначають найкращу наукову розробку, найкращий молодіжний проект, найефективніше використання води у промисловості. У кожній категорії обирають єдиного переможця, якого вітає член королівської родини. У юнацьких змаганнях розглядаються оригінальні проекти юнаків та дівчат віком від 15 до 20 років. Найкращому вручається блакитна кришталева крапля і 15000 доларів США Її Королівською Високістю Крон-Принцесою Швеції Вікторією. За десять років участі у цьому поважному форумі українським учасникам, на жаль, не вдалося удостоїтися подібної честі, проте поспілкуватися з однодумцями, розширити власний світогляд та познайомитися з цікавими ідеями зарубіжних ровесників для них є само по собі нагородою.

Конкурс — за нестандартні ідеї

Володарями гран-прі «Стокгольмського юнацького призу», як правило, стають першокурсники відомих іноземних вишів, діти заможних батьків, які вкладають у проекти та дослідження своїх нащадків чималі кошти. Проведення «Всеукраїнського юнацького водного призу» повністю відбувається на спонсорських засадах і ентузіазмі українських організаторів, проте рівень робіт наших конкурсантів дає підстави пишатися ними. Спонсорами цього року були Dow Europe GMBH, ТОВ «НВО «Екософт», Посольство Швеції в Україні, організатором — громадська організація WaterNet. Під патронатом профільних міністерств на базі хіміко-технологічного факультету НТУУ «Київський політехнічний інститут» за участі шанованої професури протягом останніх десяти років на конкурс залучено понад півтори тисячі юнацьких дослідницьких проектів, присвячених водним питанням.

У будь-якого конкурсу є мета. У цього — залучити якомога більше молоді до протидії забрудненню природних вод, навчитися економити питну воду, зосередити здібних юнаків та дівчат на пошуках нестандартних ідей у вирішеннях водні проблем.

Запаси чистої води на планеті стрімко зменшуються. У світі це викликано зміною клімату, тому сьогодні інтенсивно ведуться пошуки методів очистки природних і стічних вод. В Україні ситуація обтяжена ще й економічними та екологічними проблемами. Незважаючи на велику кількість річок, ми за міжнародною класифікацією є однією з найменш забезпечених водою країн у Європі. Питне водопостачання України на 80% здійснюється за рахунок поверхневих вод, від якості яких залежить санітарне та епідеміологічне благополуччя країни. При цьому, як зазначає громадська організація WaterNet, із 3832 проб води лише 12,7% повністю відповідають нормативам питної води.

Кришталева крапля визнання

Отож екологічні проблеми рік, озер та морів, раціональне використання води у комунальній сфері, промисловості, енергетиці, вплив техногенної діяльності людини на стан водних ресурсів, очищення їх від забруднень — такий далеко не повний перелік завдань, які намагаються вирішити учасники конкурсу, борючись за кришталеву краплю, якою нагороджують тільки самих-самих. Лідер «Всеукраїнського юнацького водного призу—2014» Михайло Литовченко з Дніпропетровська переміг, запропонувавши установку для отримання енергії з морських чи океанічних хвиль. Проект позаминулого року Зеновії Швайко зі Львова «Автономний пристрій для захисту водойм від замору риби» теж зробив її переможницею і викликав цікавість у Швеції щодо практичного втілення, оскільки їхня промисловість приділяє риболовецькій галузі велику увагу. Лідер цьогорічного конкурсу Олександр Махньов — iз Луганська, минулого літа переїхав до Києва, вступив до ліцею НТУУ «КПІ» і уже тут продовжив своє дослідження. Перемогу Олександр здобув за проект «Робот для обстеження радіаційного забруднення акваторій». Він разом із науковим керівником не тільки сконструював інноваційний прилад, а й випробував його у водах Чорнобильської АЕС. Цей винахід може досліджувати віддалену радіометрію навіть на мілководді, у водоймищах із рясною підводною рослинністю, використання яких призупинено. Розробка Олександра відкриває нові можливості для дослідження радіоактивно забруднених річок і знижує ризик опромінення людей, які ними користуватимуться.

Володаря гран-прі «Всеукраїнського юнацького водного призу» Олександра Махньова, дипломантів, що посіли друге і третє місця, Артема Осмоловського та Назарія Кордупеля привітав Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Андреас фон Бекерат і вручив їм нагороди за перемогу в національному етапі. Олександр Махньов, виступаючи перед журналістами, подякував організаторам і зазначив, що конкурс дав йому можливість проявити себе, тепер він збирається у серпні до Стокгольма разом зі своїм «Роботом».

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>