Город нашої мрії

Агротехніка природного землеробства

«У садівництві сьогодні існує кілька проблем. Родючість ґрунту падає, врожаї зменшуються. Земля стає щільною, виснаженою. Застосування міндобрив та отрутохімікатів призводить до зараження ґрунту, води, повітря і продуктів харчування, провокуючи хвороби людей. Традиційна агротехніка дуже трудомістка, і це знижує інтерес до садівництва серед молоді. Та всі ці проблеми легко вирішуються, якщо замість традиційного землеробства застосувати природне. Природна агротехніка не тільки зберігає, а ще й відновлює родючість ґрунту. Мінеральні добрива не застосовуються, що зберігає чистоту природи і здоров’я людини. Більшість складних садових операцій застосовується рідше, ніж при традиційній агротехніці, а деякі зовсім відсутні. Усе це знижує трудомісткість обробки землі та догляду за рослинами. Природне землеробство — це щадна обробка ґрунту, захист його від перепаду температур, повернення поживних речовин, які земля віддала рослинам. Щороку навесні ми сіємо або висаджуємо овочі на свої грядки. Розмір грядки шириною від 1,4 до 2 метрів, доріжки між ними — від 20 до 40 сантиметрів. Це — традиційний спосіб. Рослини на таких грядках часто хворіють, піддаються загниванню, погано розвиваються. Овочі дрібні, довго не зберігаються. Зате для шкідників ослаблена рослина забезпечує і харчування, і місце для кладки потомства. Полоти, обробляти такі грядки — суцільний клопіт. Але на такий грядці я помітив закономірність: крайні рослини щодо тих, які розташовані всередині, виглядали достойніше. Крупніші, не схильні до хвороб, їх зручно прополювати, проріджувати і т.д. Зрештою, одиночне дерево по алеях міста: ніхто його не підгодовує, листя, яке воно скидає, прибирають для охайнішого зовнішнього вигляду, хоча воно могло б служити підгодівлею дереву. То за рахунок чого це дерево існує і звідки бере харчування? Виявляється, останніми роками вчені — біологи встановили, що рослина на 60 відсотків харчується... з повітря.

Вузькі грядки — технологія для малих площ

Ще раніше я зміцнився в думці, що органіка може розкрити всі можливості рослин, економлячи наші сили і час. Тільки на хорошому компості можна оцінити якість західних та вітчизняних сортів, бо більшість з них створюються для органічного ґрунту. Все, що треба садівнику, — навчитися компостувати і влаштувати стаціонарні грядки — один раз на багато років. Овочівництво на вузьких грядках, яким я користуюся, розробив Дж. Мітлайдер у 70-ті роки минулого століття. Але повинен бути творчий підхід і до розуміння біологічних закономірностей самої культури і процесів, що відбуваються при її вирощуванні. У Мітлайдера, на мою думку, є один недолік: при використанні мінеральних добрив смак плоду неприродний. Щоб виправити це, я замість мінеральної підгодівлі використовую перегній, попіл, гній, настій трав і таке інше. Я — прихильник органічних добрив. Але не треба сприймати мінеральне добриво як отруту. Просто дотримуйтесь дозування. Краще недогодувати рослину, ніж перегодувати. Хоча Мітлайдер не рекомендує ставити короб на вузькі грядки, я таки збив короб. Сама природа підказала мені це. Щоб грядки не заливало дощем, підняв їх на 15-25 см. Ширина гряди — 60 — 100 см, довжина довільна. Проміжок між грядками 60-80 см. Це тільки здається, що земля в проходах гуляє без користі. Саме проходи і працюють, ще й як! Овочевий контейнер — це висока грядка, стінки якої складені з цегли, колод, бруса, дошки, каменю чи шиферу. Грядки витягуються з півночі на південь. Проходи між ними можна замульчувати піском, тирсою, руберойдом і т.д. Я вважав за краще газон, який раз на місяць стрижу тримерами. Деякі проходи я засипав тирсою. Краса городу нікого не залишає байдужим. Бур’янів немає, ділянка чиста і красива. Ящик-короб заповнюється органікою. Вниз кладуться рослинні залишки (трава, солома, листя), потім компост або гній, або проливаємо настоями трав тощо. У верхній шар кладеться земля з проходів. Кожна грядка — це два ряди овочів, посаджені вздовж країв у шаховому порядку. У цій геометрії прихований величезний резерв продуктивності. Давно помічено: крайня рослина розвивається мало не вдвічі краще, ніж ті, що в середині, бо в неї набагато більше світла і простору для зростання. А тут всі рослини стають крайні. Широке міжряддя потрібне саме для того, щоб дати їм світло і простір. Маленька площа органіки дає більше, ніж велика площа ґрунту. Той, хто хоча б один сезон попрацював на вузьких грядках, переконується у величезних можливостях цього методу і вже не повернеться до традиційної технології. Працюючи на грядках, людина відчуває радість не тільки від хорошого врожаю, а й від самого процесу вирощування овочів. У два ряди в шаховому порядку я саджу капусту, баклажани, перець, помідори. У чотири або в три ряди я висаджую цибулю, часник, буряк, салати, редиску, моркву.

Мінус і плюси

Недолік такої грядки єдиний: вона вимагає матеріальних витрат у перший рік на облаштування. Переваг — чимало. Така грядка працює кілька років, можна сказати вічно. Ви поповнюєте її відходами, рослинними залишками, листям. Після викопування сієте сидерати. При посадці не треба в лунку вносити ні компост, ні перепрілий гній, — така грядка сама є компостом. Перегній не вимивається, бо грядка обгороджена. На думку багатьох агрономів, 60-80% живлення рослини отримують з повітря, тому великі проходи відіграють значну роль в біологічному процесі рослини. Культура отримує достатньо освітлення і повітря. Близько 30% живлення рослина отримує із землі. Природно, що на вузьку грядку органічних і мінеральних добрив витрачається удвічі менше, ніж на стандартній грядці. При цьому урожай набагато вищий ви отримаєте з вузької грядки. Я перевіряв це протягом декількох років. Вузька грядка містить великий обсяг поживних речовин, запас вологи. Зручний полив. Немає застою води. Не вимагає підгортання. Не вимагає навіть прополки, якщо грядку замульчувати. Не вимагає перекопування, — тільки розпушування на 7 — 10 см. На ній можна виробляти ранню розсаду, бо навесні прогрівається швидше, ніж звичайна. На вузьких грядках легко дотримуватися сівозміни. Де торік садили цибулю, цього року можете посадити моркву або капусту. Грядки всі однієї ширини. Урожайність, з мого досвіду, підвищується на 100% і вище. Бульби, коренеплоди чисті, без видимих ознак хвороб. Красива і зручна в роботі. Займає мінімум місця, не створює бруду і безладу.

Дуже зручно на такій грядці робити укриття пластмасовими дугами, які продаються в насінницьких магазинах. Ставимо два кілочки з обох сторін грядки і одягаємо на них дугу. Відстань між дугами — близько метра. Залежно від довжини грядки встановлюєте потрібну кількість дуг. Поверх дуг можна використовувати покривний матеріал або плівку, поки не мине загроза заморозків».