У період економічної кризи — це саме зараз, коли зарплати й пенсії застрягли на місці, а ціни на все підскочили у два-три рази, — зрозуміло, більшість людей намагається економити. Просто змушені купувати дешевші продукти.
У виробників за таких умов є своя тактика. Щоб споживач клав до свого кошика саме їхню продукцію, вдаються до маленьких «хитрощів», які захисники прав споживачів називають фальсифікацією. Здешевлюють продукцію кількома способами. Найперше — заміняючи інгредієнти на дешевші, це так звана якісна фальсифікація. Коли, наприклад, купуєте за помірну ціну тістечка, придивіться уважно до складників. Навіть якщо «еклери з вершковим кремом» — на упаковці написано, то у складі дрібним шрифтом правдиво повідомляють: використані тільки рослинні жири.
Можна підступити з 20 гривнями у кишені до різних рулетів і бісквітів тривалого зберігання. Але коли перечитаєш, що у них немає навіть натяку на щось молочно-вершкове і купа барвників та покращувачів смаку, починаєш думати, невже таким варто труїти власних дітей чи навіть дорослих гостей?!
Із цукерками не в коробках складніше — зі своїм уже не 100-процентним зором, навіть зі збільшувальним склом, я так і не змогла прочитати склад на обгортці жодної. У цьому випадку треба заходити на сайти виробників і вивчати усі складники кожного виду цукерок там або наполегливо дізнаватися вичерпну інформацію у продавців. Хоча останні, відверто кажучи, зацікавлені продати якомога більше товару, а не розповісти вам те, після чого ви можете вийти з магазину без покупки.
Будьте уважні з морозивом — за кілька тижнів потепліє і від цього смаколика дітей буде складно відмовити. Втім, за нинішніх цін гривень 8-9 за навіть не 100-грамову упаковку в оптовому магазині — це ніяка не гарантія справді молочного продукту.
Складніше, власне, з магазинним молоком. Практично всі виробники пишуть, що продають саме його. А там — тільки Господь усе знає. Бо перевірити можна лише в лабораторних умовах. Як і вершкове масло. Стосовно останнього згадується недавня розмова двох чоловіків в електричці Київ—Ніжин. Один іншому розказував, як знайомий добре заробляє на тому, що продає спред, називаючи його маслом.
Пакетована «молочка» яскраво ілюструє другий вид фальсифікацій від виробників — кількісний. Це коли звичну літрову упаковку чи пляшку замінили на 900-грамову. Те ж саме з крупами, цукром, олією. Тож додивляйтеся, де скільки грамів чи мілілітрів, вираховуйте ціну за 100 г, а потім вирішуйте, товар якого виробника вигідніше вибрати.
До речі, не завжди спрацьовує принцип: нерозфасовані крупи чи цукор купувати дешевше. Принаймні в одній із торгових мереж вигідніше купувати рис у пакетах.
Ще один із найпоширеніших видів фальсифікацій — інформаційний. Це спосіб обману, коли виробники пишуть на упаковках одне, а насправді в них — інше. Навіть коли у рекламно-інформаційних матеріалах пишуть одне, а споживач отримує дещо інше — це також інформаційна фальсифікація. Найпростіші приклади: невідомо що у пакетиках чаю чи упаковках зі спеціями.