Оксана Сироїд: За один день неможливо відновити довіру до суддів

23.04.2015
Оксана Сироїд: За один день неможливо відновити довіру до суддів

Оксана Сироїд.

Ставши Президентом, Петро Порошенко пообіцяв викорінити корупцію в країні та провести судову реформу. Без останньої не варто і сподіватися на реальні зміни в державі. Адже саме судова система є однією з найбільш корумпованих в Україні. Цікаво, що 28 березня тихо і непомітно у дію вступив Закон «Про забезпечення права на справедливий суд», який би мав стати першою сходинкою у справжній реформі судової системи. Проте і тут «склалось не так, як гадалось». Адже позбутися політичного впливу на суди й очистити суддівську систему від попередників завдяки цьому закону поки не вдасться.

— Оксано Іванівно, під час розгляду у Верховній Раді різних варіантів Закону «Про справедливий суд» «переміг» президентський формат. Останній повністю зберігає політичний вплив на суди як парламенту, так і Президента. Закон уже вступив у дію. Ви вірите, що це саме той перший крок, який зможе відновити довіру людей до судової системи?

— Скажіть мені, будь ласка, як можна 23 роки не мати довіри до суду, а потім за один день її відновити? Є система, у якій працює 8,5 тисячі людей (загальна кількість суддів. — Авт.), тож як ми можемо зробити так, щоб вони за один день змінились? Це лише початок шляху. Наступним кроком має бути Конституційна реформа, потім напрацьовані зміни щодо процесуального законодавства, має бути прийнятий закон, який регулюватиме діяльність прокуратури, реформа прокуратури, реформа юридичної освіти, і, лише пройшовши такий шлях, можна буде сказати, що ми справді провели реформи.

— Як особисто ви оцінюєте цей закон?

— Покладаю сподівання, що внесені зміни до Закону «Про судоустрій» і «Статус суддів» забезпечать більш прозору процедуру добору суддів. У новому Законі «Про право на справедливий суд» краще виписані процедури і критерії добору судді, також досить чітко виписані критерії притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Ми сподіваємось, що Вища кваліфікаційна комісія суддів і Вища рада юстиції, яка буде створена, зможуть скористатися тими нормами закону, які надав законодавець. Мене зараз більше турбує, чи спроможуться усі інститути, які сьогодні повинні формувати новий склад Вищої ради юстиції, сформувати його якісно та ефективно. Те, що цей орган не працює вже протягом року, це є величезною проблемою, тому що саме він приймає рішення про призначення та звільнення суддів, тобто без нього ми не можемо ні призначити, ні звільнити суддю. Таким чином, усі прагнення людей побачити нових суддів на посадах і очистити суддівську систему поки залишаються неможливими. До виборів Вищої ради юстиції.

— На вашу думку, коли реально може запрацювати Вища рада юстиції?

— За умови добросовісного виконання того, що сьогодні дає закон, сформувати повністю новий склад ВРЮ можна впродовж двох-трьох місяців, адже потрібно провести з’їзди і там обрати нових кандидатів. Проте у мене є побоювання стосовно з’їзду адвокатів — там, можливо, є бажання або зірвати його проведення, або ж у майбутньому оскаржити результати цього з’їзду і таким чином підірвати легітимність нового складу ВРЮ.

— У новому законі прописано, що кандидат, який уперше складає кваліфікаційний іспит судді, має набрати, як мінімум, 75% правильних відповідей. А якщо іспит складе лише незначна частина кандидатів? Виникне недобір?

— Межа мусить бути. Питання в тому, що її підняли, і це правильно. Не набрав мінімальну кількість балів — не можеш бути допущений до наступного етапу відбору. Рейтингова система — це плюс. Проблема була в іншому — високі бали отримували ті, хто мав доступ до сервера, який формував іспити.

— Де гарантія того, що судді не купуватимуть тести знову?

— Безпека — в головах. Зрозумійте, не можна в законі написати норму «Не лізь до сервера». Можна лише сказати, що іспити мають бути незалежними, а інформація захищеною, а все інше залежить від добросовісної роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів і її голови. Це не проблема мінімального прохідного балу, це проблема незалежності і прозорості самого процесу відбору суддів.

— Яким чином будуть люструвати суддів? Адже у новому законі немає цієї процедури, замість неї прописаний «кваліфікаційний іспит», який повинні будуть складати судді.

— Люстрація вкрай чутлива, якщо говорити з точки зору незалежності суддів у принципі. В українській Конституції є гарантії незалежності суддів і є чіткі підстави звільнення їх з посади. Дотримуватися їх дуже важливо. Держава має гарантувати, що суддя не буде звільнений з посади внаслідок маніпуляцій, адже в суді завжди буде одна сторона задоволеною, а інша — ні. Для цього і існують офіційні гарантії, і їх не можна спрощувати. Ми їх не спрощували в законі. Я знаю, що у нас є величезна кількість корумпованих суддів, і нам би дуже хотілося знайти простий спосіб їх позбутися, але, якби ми це написали у законі, то це б означало, що вони звернуться до Європейського суду і виграють справу, бо звільнення їх в інший спосіб, аніж це встановлено в Конституції, означало б порушення фундаментального права на незалежний суд. Нам би довелося виплачувати величезні компенсації. Той варіант, який поки що обрано, це кваліфікаційне оцінювання, є слабшим варіантом. Це елемент люстрації, хоча, як на мене, він є вразливим. Але будемо сподіватися, що він сьогодні працюватиме. Люстрація на сьогодні стане кваліфікаційним іспитом.

— Як щодо одіозних суддів Кицюк, Царевич та Вовка? Як ви оцінюєте те, що з ними зараз відбувається?

— Думаю, що у суспільства є підстави підозрювати їх у вчиненні злочину, але чи був у їх діях склад злочину, чи ні — це має встановити суд.