Мистецтво, що вижило. Твори з колекції родини Гриньових представляють у харківському «ЄрміловЦентрі»
Харкову не звикати до контрастів, але сьогодні вони відчуваються особливо гостро. >>
Анексія Криму, трагедія в Одесі, кримський «референдум», долі звичайних жителів окупованих територій — основні репортажі з місця подій «новоспеченої» книги «Війна на три букви», презентація якої цими днями відбулася в Києві. Автори — український журналіст Артем Чапай та російська журналістка Катерина Сергацкова — побували в найгарячіших точках протистоянь на сході України, поспілкувалися з українськими солдатами та місцевими жителями по обидві лінії фронту, аби показати війну такою, як вона є.
Це живі історії про долі людей, які вже звикли до життя під вибухами і пострілами, портрети тих, хто бореться за Україну, й тих, хто готовий на все заради «руського міра». Спочатку ці репортажі викладалися у друкованих ЗМІ або інтернеті. Згодом з’явилася ідея видати книгу, яка об’єднала б історії очевидців подій в Україні від 22 лютого минулого року до початку 2015-го. «Ми намагалися не акцентувати увагу на високій політиці, а розповісти про зміни, які відбулися у свідомості суспільства», — ділиться враженнями авторка книги Катерина Сергацкова.
Для неї найзворушливішими є історії людей, котрі потрапили в полон. Приміром, репортаж про художника Сергія Захарова під псевдонімом «Мурзилка». Чоловік потрапив до рук сепаратистів через карикатури на Гіркіна, Моторолу та інших бойовиків («УМ» свого часу писала про ці інсталяції. — Ред.). Саркастичні полотна художник виставляв просто на вулиці. Чоловік зізнається: розумів, що ризикує, але по-іншому не міг. Висміювання лідерів ДНР обернулося «донецькому Бенксі», як його вже охрестили, двома місяцями полону. На щастя, після звільнення волонтери допомогли йому виїхати і знайти житло у Києві. Нині Сергій Захаров — популярний вуличний художник, який став героєм для всієї України.
Ця історія зі щасливим кінцем — одна з тисяч тих, які ілюструють долю інших біженців. Втім, основна частина книги — про будні місцевих жителів, їхні думки та сподівання. Автори стверджують, що за час перебування на окупованих територіях вони зрозуміли одне: майже рік під обстрілами змінив світогляд жителів Донецька. Для місцевих уже не важливо, яка наразі влада. Вони турбуються про власне життя, здоров’я та найбільше прагнуть миру.
До речі, у книги є і третій автор, москвич Володимир Максаков, — до книги увійшов один його матеріал. Чоловік поїхав на Донбас із цікавості, прикинувся там навіть «своїм», аби краще зрозуміти настрої ДНР. Репортаж Володимира з передової — про його перебування в полоні бойовиків. «Завдяки тому, що у книзі троє авторів, і в усіх різний досвід, — книжка виходить доволі об’ємна. До того ж тут є свідчення місцевих жителів, які пережили суворі випробування», — наголошує Артем Чапай.
Як зізнаються автори, висвітлювати події на Донбасі вони почали випадково. До розгортання конфлікту на сході України Антон працював журналістом у новинах, Катерина писала про події культурного та громадського життя у Росії. «Кричуща потреба показати людям справжню, об’єктивну картину війни змусила обох опинитися на лінії фронту», — каже Катерина.
У планах авторів — продавати книгу в Росії та Криму. Звідти вже є запити. Поки що існують певні технічні причини, які заважають реалізації цього проекту, але Антон та Катя сподіваються, що їм вдасться їх усунути. А от в українських книгарнях «Війна на три букви» — уже на полицях.
Харкову не звикати до контрастів, але сьогодні вони відчуваються особливо гостро. >>
Серединою 2024-го видавництво «Віват» випустило дві прикметні книжки: «Слова і кулі» та «Діалоги про війну» — збірки інтерв’ю з відомими інтелектуалами задля осмислення нової реальності, у якій ми опинилися. >>
Чеськословацький проєкт з архітектури та дизайну Inspireli у співпраці з відомим харківським архітектором та реставратором Віктором Дворніковим оголосив конкурс на програму реставрації будинку по вулиці Полтавський шлях, 13/15. >>
У Києві Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представив прем’єру вистави «Троянство» у постановці Давида Петросяна за драматургією Максима Курочкіна. >>
Зірка книжкової художниці Катерини Штанко зійшла іще в 1980-ті, вона тоді співпрацювала з найбільшими державними видавництвами «Веселка» та «Дніпро». >>
У Києві в партнерстві з урядами України, Польщі й Німеччини, з участю експертів з цих країн, а також Швеції та Литви, відбулася конференція Obmin «Стійка культура. >>