Вам труба, дядя Сем!

Вітчизняна металургійна промисловість продовжує активно скочуватися у тартарари. Так, за даними Всесвітньої асоціації виробників сталі, українські металурги в березні 2015 року порівняно з березнем минулого року скоротили виробництво сталі на 35,6% — до 1,7 млн. тонн. За підсумками першого кварталу 2015 року, обсяги падіння приблизно такі ж — 31,5%. Загалом же ми виробили 5,2 млн. тонн сталі.

Беззаперечним лідером галузі, як і передбачалося, знову став Китай. Ливарі з Піднебесної виробили 69,5 млн. тонн своєї продукції. За ним розташувалася Японія із 26,8 млн. тонн сталі. При цьому ця східна держава також продемонструвала падіння обсягів — на 3%. Третьою стала Індія з майже 22,8 млн. тонн. На батьківщині «Арселор Мітталу» наростили обсяги виробництва на 9%. На четвертому місці США з майже восьмивідсотковим падінням та обсягом 20 млн. тонн. А на п’ятому — Росія (18 млн. тонн, зростання виробництва на 4,5%). Далі йдуть Корея, Німеччина, Бразилія, Туреччина та Італія.

Наші у цей перелік лідерів уже не входять. На думку експерта Українського інституту аналізу й менеджменту політики Руслана Бортника, через останні події українські виробники пішли з ринку, залишивши його для росіян і китайців. Саме втратою конкурента — України — пояснюють зростання на світовому ринку продукції росіян. А падіння на третину, навіть за мірками загального спаду в галузі, що не перевищує 2% за квартал, для аналітиків уже скидається на агонію. За оцінками компанії «Метінвест», минулий рік був найважчим для галузі. Так, внутрішній ринок прокату, без труб, звузився на 22%, до 5,6 млн. тонн. А експорт при цьому впав на 13% — до 20 млн. тонн.

Ті ж підприємства, які все-таки працювали і продавали продукцію за кордон, заробили копійки: ціни на продукцію упали на третину. Переполох на світовому ринку здійснив Китай, відверто демпінгуючи. Ну а найпотужнішого удару по нашій металургійній промисловості завдала війна на сході державі. Так, цей же «Метінвест» зупинив роботу Єнакіївського металургійного комбінату і його філії — Макіївського метзаводу. Сама ж компанія оголосила дефолт, хоча, за словами аналітиків, фінансова ситуація на її підприємствах не є аж такою критичною, щоб «Метінвест» не міг розраховуватися за своїми боргами. Тим часом після демаршу топ-менеджменту рейтингова агенція «Фітч» знизила рейтинг компанії до рівня «обмежений дефолт».

Експерти пояснюють такі кроки керівництва структури Ріната Ахметова намаганням «вибити» у держави чергові пільги. Цим шляхом структури олігарха успішно йшли упродовж тривалого часу, отримуючи надприбутки і фактично не вкладаючи нічого у розвиток самих підприємств. Сьогодні вже пільги в автоматичному режимі зупинено, але «міжнародна» компанія, що працює в Україні і так званій «ДНР», не проти отримати від Києва хоча б зниження рентної ставки. Якщо їм не підуть на поступки, обіцяють і надалі закривати підприємства, натякаючи на бунти металургів та інші соціальні проблеми для влади.

Тим часом влада пропонує інший вихід. Голова Мінекономрозвитку України Айварас Абромавічус запевнив: він практично домовився з керівництвом Сполучених Штатів Америки про скасування антидемпінгового мита з вітчизняних сталеварів. Експерти ринку переконані: довгоочікувана подія станеться вже за кілька місяців. Обмеження на український експорт Америка наклала вже давно, коли вітчизняна промисловість ще не мала ринкового статусу. Сьогодні, коли Україна стала повноправним членом СОТ, подібні обмеження, за логікою, можна оскаржувати.

«Українські компанії вже тривалий час намагалися пролобіювати скасування цих санкцій. Але було зрозуміло: без політичного рішення з боку уряду США здійснити цей крок неможливо, — каже віце-президент американської торговельної палати Тарас Качка. — Рішення, про яке розповів міністр економіки, є чітким сигналом того, що нині знайдено юридичні шляхи для угоди між урядами України та США».

Нинішнє законодавство Сполучених Штатів робить торгівлю металургійною продукцією з Україною практично неможливою. Існує цілий набір митних платежів, один із яких становить 200% вартості продукції. «Це означає, що торгівля повністю є заблокованою, — каже Тарас Качка. — Втім, поява цих обмежень свідчить про те, що продукцію постачали. Хоча і 25 років тому, але торгівля відбувалася. І попит на неї був. Залишається він, треба вважати, і зараз. Хоча виробники, безсумнівно, також мають зважати на зміни на світовому ринку».

А це означає, що курс на співпрацю з Америкою для українських металургів — перспектива доволі віддалена. На думку Руслана Бортника, скористатися плодами скасування антидемпінгового мита ми зможемо не раніше ніж через півтора-два роки. «Головні підприємства металургійного сектору знаходяться у зоні АТО, — каже він. — А там великою є проблема не лише з безпекою, а й сировиною, електроенергією, постачанням газу». Іншими словами, без досягнення миру на наших східних регіонах навіть добра воля США і скасування його антидемпінгових ініціатив не гарантують галузі процвітання. Навіть за умови зниження рентних платежів...