Багаті також платять

      Oсобливості національної приватизації за часів урядування Януковича стовідсотково використовує донецька промислово-фінансова група. Достатньо прикладу з «прихватизацією» комбінату «Криворіжсталь» — за смішною, з огляду на потенціал металургійного гіганта, ціною. А керівники Фонду держмайна продовжують дивувати непрогнозованими рішеннями. Зовсім недавно, скажімо, вони погрожували реприватизувати Запорізький алюмінієвий комбінат,  68 відсотків акцiй якого лише за 69 мільйонів доларів у лютому 2001 року придбала російська компанія «АвтоВАЗ-Інвест», хоча український інвестор ладен був заплатити понад сто мільйонів. ФДМУ акцентував увагу нового власника контрольного пакета акцій на невиконанні інвестиційних зобов'язань. Проте події навколо ЗАлКу днями набули іншого звучання.

      На початку вересня на Донецькій товарній біржі було продано 25-відсотковий пакет цього комбінату. Крапку в роздержавленні єдиного в Україні виробника первинного алюмінію поставило ТОВ «Індустрія цінних паперів» (Донецьк). Попри те, що незалежні експерти оцінювали цей пакет акцій щонайменше у 300 мільйонів гривень, ФДМУ назвав свою стартову — 38 мільйонів 750 тисяч. «Донецьким» не довелося особливо витрачатися — вони розщедрилися на «зайвих» лише 170 тисяч гривень.

      Як і у випадку з «цільовою» приватизацією Криворіжсталі, закордонні інвестори ладні були «відстебнути» більше. Зокрема, Сибірсько-Уральська алюмінієва компанія (СУАл), яку називали претендентом номер один. До речі, недавно у крісло голови правління ЗАлКу посадили Миколу Лукіна, який до цього працював технічним директором одного з алюмінієвих заводів холдингу СУАл. Його перший заступник Олександр Міхєєв днями звернув увагу журналістів на ту обставину, що донецьке ТОВ «Індустрія цінних паперів», мовляв, є дружньою структурою стосовно АвтоВАЗ-Інвесту, отож змін на підприємстві не буде, і раніше складені плани реалізують «в обстановці повної стабільності».

      А Фонд держмайна, ясна річ, з такою ж стабільністю опікуватиметься подальшим непрогнозованим роздержавленням великих (і не дуже) підприємств України. Комусь на збиток, комусь — з очевидною вигодою.