Дім, де оживають надії

Свого часу «УМ» докладно розповідала про те, як у багатоповерхівці по вулиці Конєва святкували новосілля родини з особливими дітьми. Будинок цей зведений за унікальним проектом — спеціально для дітей, чиє життя проходить в інвалідному візку. Нагадаємо, що ініціатором та організатором цього будівництва виявилася звичайна жителька Черкас Таїсія Цацкіна, котра виховувала дитину-iнваліда і не раз зверталася до влади з проханням про отримання житла. А коли зрозуміла, що одній стукати в чиновницькі двері важко, об’єднала у громадську організацію таких же батьків з особливими дітьми і почала діяти від імені громади. І їй вдалося неймовірне — кілька років тому в просторі сучасні квартири з широкими коридорами без порогів заселилися відразу 60 черкаських сімей.

Однак тішилися новосіллям не всі, адже дітей із проблемами в обласному центрі виявилося набагато більше, ніж запропонованих квартир. Каменем спотикання став перший поверх будинку площею 1500 «квадратів», де, за задумом проектувальників, мав бути реабілітаційний центр для дітей-інвалідів. Саме через нього і розгорівся конфлікт між родинами, котрі вже заселилися у власні комфортні квартири, і сім’ями з особливими дітьми, які теж мріяли про таке житло.

Одна з таких мам — Тетяна Новакова — пішла шляхом Таїсії Цацкіної і теж створила громадську організацію «Інваліди без житла», куди ввійшли більше десятка сімей. Сама жінка 18 років мешкала в гуртожитку з чоловіком, сином та донькою-інвалідом і добре знає, що таке роками мити таку дитину в тазику (бо ванна — недоступна розкіш) та тягати на поверх інвалідний візок. Тож, зізнається, що коли родинам повідомили, що їх почули і розроблено та затверджено проектно-кошторисну документацію на перепланування першого поверху будинку під квартири, — люди плакали від щастя.

Але протистояння тривало: новосели кілька разів не пускали будівельників на територію, заблокувавши ворота бетонними блоками, забивши дошками вхідні двері першого поверху і ставши живим щитом при в’їзді на територію, відстоюючи своє право мати в будинку ще й реабілітаційний центр для своїх дітей. Пропозиція возити дітей на реабілітацію в Соснівський чи Придніпровський територіальний центр, у дитячу лікарню чи в міський лікувально-оздоровчий центр «Астра» відкидалася, бо транспортування дитини-інваліда в наших містах — не така вже й проста штука.

Утiм за сприяння черкаської влади врешті вдалося досягти компромісу: кілька кімнаток на першому поверсі таки переобладнали під реабілітаційний центр, а решту віддали під житло. Тож днями ще 14 родин, які виховують дітей з особливими потребами, отримали ордери на нові квартири. «Радує те, що ця конфліктна ситуація нарешті вичерпана. Ми постійно тримали її на контролі і не раз втручалися, аби оперативно вирішити те чи інше питання», — розповів «УМ» голова Черкаської облдержадміністрації Юрій Ткаченко під час вручення ключів. За його словами, на завершення реконструкції першого поверху з обласного та міського бюджетів було виділено майже 7 млн. грн.

Не менше тішаться і самі новосели. Як похвалилася «УМ» Тетяна Новакова, у них тепер нова трикімнатна оселя з просторими кімнатами без порогів і такий же санвузол, тож донька тепер скрізь вільно рухається на інвалідному візку. Насті нині 15 років і вона сама вчиться себе обслуговувати — під’їжджає до умивальника, а на кухні навіть допомагає мамі пекти пироги. «У новій квартирі — нове життя!» — будує перспективи дівчинка.