Церемоніальну резиденцію Президента, Маріїнський палац, уже вісім років перетворюють із чудовиська на красуню. І навпаки. Все залежить від кількості грошей і бажання АП.
Маріїнський палац потребує негайного завершення реставраційних робіт. Інакше залишене на півдорозі рятування історичної перлини Києва, де ще недавно проходили прийоми і зустрічі офіційних делегацій на найвищому рівні, може призвести до плачевних наслідків.
Справа в тому, що Маріїнський палац, який 260 років тому побудували за проектом архітектора італійського походження Бартоломео Растреллі, з 2007-го ховається за високим зеленим парканом і поростає деревами на даху. За останніх вісім років на реконструкцію хаотично виділялися незначні, з огляду на потреби, кошти, заявила головний архітектор науково-дослідного інституту «УкрНДІпроектреставрація» Лариса Цяук. Однак їх не вистачає, аби вкластися у план і вже цієї осені відкрити палац для екскурсій.
Архітектори раді б залучити інвесторів і благодійні фонди, але, оскільки будівля належить Адміністрації Президента, ініціювати фінансову підтримку Маріїнського має право лише АПУ. Якщо Президент найближчим часом не візьметься за рятування Маріїнського палацу, виділені раніше 249 млн. грн. перетворяться на порох, як барокова архітектура у будівлі.
За словами архітекторів, за керівництва Ющенка було виконано комплекс робіт на загальну суму 229 млн. грн. Янукович залишив Маріїнський без фінансування, вкладаючи кошти у свої палаци і вертолітні майданчики. «До 2014-го всі роботи були припинені, що призвело до руйнування вже реконструйованих конструкцій», — пояснила Лариса Цяук. І додала, що наприкінці минулого року на Маріїнський палац було виділено ще 20 млн. грн. Загалом вдалося виконати 30% робіт. А це посилити фундамент, під усією будівлею облаштувати підвали, з виконанням гідроізоляції стін і підлоги, побудувати інженерний блок, комунікаційні тунелі, що з’єднують цей блок з усіма частинами комплексу, замінити дах над правим флігелем, реконструювати 2 із 18 представницьких, наповнених декором кімнат на другому поверсі.
«Технічний стан фасадів та інтер’єрів на сьогодні — аварійний і погіршується в геометричній прогресії. Якщо порівнювати будівлю з організмом людини, то на сьогодні посилено скелет людини, пересаджено нове серце — інженерний блок, але він не запущений. При цьому тіло, як і у людини в такій ситуації, помирає», — наголошує Цяук.
В Адміністрації не сліпі і чи не щодня бачать, як палац руйнується. Керівник Державного управління справами Сергій Березенко підрахував, що кошторис усіх робіт із реконструкції палацу на сьогодні становитиме близько 900 млн. грн. Але коли ці чималі гроші, зважаючи на збройний конфлікт на сході, будуть виділені на мармурові підлоги і позолоти, навіть ворожка не вгадає.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
