В Україні вперше централізовано закупили алотрансплантати шкіри
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Святковий великодній стіл — не остання можливість «наїстися на все життя». Будьте помірні, повертаючись до звичного режиму харчування.
Великий пасхальний піст — найбільш строгий з усіх православних постів, тому вихід із нього може стати стресом для організму. Найважливіше, що слід пам’ятати, — не починайте їсти білкову (особливо м’ясну) їжу у великій кількості відразу.
Дієтологи наголошують: за час посту в організмі відбуваються суттєві зміни. Людина відвикає від білкової їжі тваринного походження, її організм перестає виробляти ферменти, які відповідають за розщеплення м’яса, яєць і молочних продуктів. Тобто, якщо відразу після посту почнете їсти м’ясні страви, то організму нічим буде їх переробляти. Якщо виходити з посту неправильно, то можна нашкодити своєму організму, наприклад, спровокувати загострення виразки шлунку, коліту, панкреатиту, холециститу. Відповідно, погане самопочуття виб’є вас зі звичної колії надовго.
А на святковому великодньому столі традиційно є чимало страв із продуктів тваринного походження. І коли до цього долучити ще й алкоголь, з яким розговлятися «веселіше», то таке навантаження на травну систему може спричинити різке погіршення стану здоров’я, обумовити загострення хронічних хвороб та викликати ускладнення.
Навіть здорові люди часто провокують розлади функціонального стану організму стрімкою зміною раціону харчування після закінчення посту. Тому помірне, поступове й зважене розширення асортименту продуктів та їх кількості необхідне абсолютно всім.
«Багато людей від самого початку неправильно сприймають саму ідею посту, — вважає столичний дієтолог Світлана Фус. — Справді віруючих людей, які розуміють істинну природу утримання в їжі, — небагато. І ці люди зазвичай знають, як вони мають харчуватися. А більшість хоче просто себе перевірити — зможу чи ні. Інші вважають, що піст — це той період, коли найкраще худнути. Отже, людина виключає з раціону м’ясні й молочні продукти, яйця, але нічого адекватного взамін не дає. Раціон ґрунтується на кашах і булочках, хлібі — щоб утамувати постійне відчуття голоду. При цьому не додають до раціону ні соєвих продуктів, ні грибів — страв, що містять білок. Налягають на солодощі, адже це, мовляв, пісний продукт. Тож не дивно, що в результаті не те що не худнуть, — з посту дехто виходить із вантажем «плюс 5—6 кілограмів».
Якщо ж правильно дотримуватися посту, то і виходити з нього легко — без головного болю і втоми, переконана фахівець. «Вихід із посту має відбуватися з розумінням: святковий великодній стіл — це не останній шанс «наїстися на все життя», — наголошує пані Світлана. — Не можна допадатися до їжі, якої не споживали тривалий час. Рухатися треба маленькими кроками: щодня додавати по одному-два продукти, які були виключені з раціону в піст».
На думку фахівців із харчування, свіжу випічку на «голодний» після посту шлунок їсти також не варто (краще — кількаденної «витримки»). До великоднього столу можна подати легкий холодець, салат зі свіжих овочів, відварений розсипчастий рис, печену картоплю, нежирні страви, приготовлені на пару.
Розширення м’ясного раціону краще починати з дієтичних продуктів — пісної яловичини, курятини. Не поспішайте відразу поєднувати м’ясні страви з грибами чи бобовими. З другого дня після посту включайте в раціон кисломолочні продукти — йогурт, кефір, ряжанку. Потім поступово додавайте до столу молоко, масло, сир, вершки. Ще один із важливих моментів під час виходу з посту — достатня кількість рідини. Дієтологи радять випивати в ці дні якомога більше води, вітамінних морсів, фруктових компотів.
Лікарі рекомендують перший тиждень після Великодня дотримуватися таких правил:
* харчуйтеся маленькими порціями кожні 3—4 години;
* уникайте важкої їжі — пельменів, чебуреків, сала, шашликів, жирної свинини;
* відмовтеся від чипсів, горішків, локшини, цукерок, солодкого печива;
* краще почекати з кавою і газованими напоями;
* смажені страви, соління і маринади залиште на потім.
Попередити негативні наслідки
виходу з посту допоможе
дотримання таких правил:
1. Кількість їжі, яку споживаєте за святковим столом, не повинна бути надмірною. Найкраще припинити їсти, коли ще відчуваєте невеличкий голод. Не намагайтеся з’їсти більше за допомогою лікарських засобів. Ліки і ферменти здатні лише частково покращити перетравлення їжі, однак не можуть попередити наслідків переїдання. Оскільки під час посту кількість ферментів зменшується, то і обсяг їжі після виходу з нього слід збільшувати поступово — доки організм адаптується до нового режиму харчування.
2. Вживання тваринної їжі за святковим столом варто обмежити, не слід вживати понад 150-200 грамів м’яса (особливо жирного — свинини чи баранини), більше одного яйця та багато соусів (у тому числі майонезу), які містять велику кількість тваринних жирів.
3. Розумний вибір продуктів за святковим столом — це риба та страви рослинного походження: фрукти, овочі, злакові. Рослинна їжа, окрім корисних мікроелементів та вітамінів, містить харчові волокна, які забезпечують повноцінну роботу органів травлення та попереджують розвиток багатьох небезпечних захворювань.
4. Будьте особливо обережними з алкоголем. Отруєння спиртними напоями — основна причина госпіталізації у святкові дні. Алкоголь взагалі не можна вживати без їжі, а його кількість після посту слід зменшити удвічі-тричі — порівняно зі звичною нормою.
5. Особливо обережними при виході з посту слід бути хворим із хронічними недугами шлунково-кишкової системи, літнім людям. Їм необхідно утриматись від тваринної їжі, а тим паче від алкоголю у перші дні після свята. Додавання риби та м’ясних продуктів до пісних страв, які стали звичними, має відбуватися повільно.
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Голодування може мати погані генетичні наслідки для наступних поколінь – те, чого не вистачає у вашому раціоні, може також впливати на здоров’я ваших нащадків. >>
Заяву про зменшення кількості медичних вишів зробили УМОН. Студенти медичних спеціальностей повинні отримувати базову вищу освіту у класичних ЗВО, а вже після цього навчатися на потужних медичних факультетах. >>
Чверть дітей віком від 7 до 9 років серед країн Європи, Західної та Центральної Азії мають надмірну вагу, зокрема 11% – ожиріння. >>
Спільно з Міністерством охорони здоров’я Міністерство оборони України представили реформу військово-лікарських комісій (ВЛК), яку впровадять до листопада 2025 року. Її мета — «змінити застарілу систему». >>
Перелік тестів, шкал аналізу та методик, за якими реабілітологи зможуть оцінювати функціонування пацієнта, що потребує реабілітації затвердило Міністерство охорони здоров’я України. >>