Чистий четвер десовєтизації

Не так давно міністр юстиції Павло Петренко дав важливу обіцянку — «декомунізувати» Україну до 9 травня. Вчора Верховна Рада розглянула пакет iз чотирьох законопроектів, покликаних наблизити символічне свято перемоги над комунізмом. Суть законів коротко описав їхній репрезентант — голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. Отже, законопроект №2540 декларує відкритий доступ до архівів усіх каральних органів часів СРСР; №2538 прописує правовий статус борців за незалежність України, окремим рядком дається визначення російської агресії та анексії радянською Росією частини України; №2539 встановлює дату 8 травня як День пам’яті та примирення, скасовує використання радянської символіки; №2558 засуджує тоталітарні режими — нацистський та радянський, забороняє їхню пропаганду. «Вірю у вашу відвагу порвати з совковим минулим і готовність вийти на європейську практику і стандарти, зокрема у ставленні до злочинів проти людяності та відкритості інформації», — зазначив В’ятрович, звертаючись до народних депутатів.

Слід зазначити, що звернення В’ятровича не було даремним. Першим Рада розглянула законопроект про статус борців за Незалежність і визнала ними учасників низки політичних та військових спілок: УНР, ЗУНР, Карпатську січ, УПА, ОУН, Сойм Карпатської України, Українську Гельсінську спілку тощо. За відповідне рішення проголосував 271 депутат. У законі йдеться про те, що всі люди, які боролись за суверенітет України у збройних, парамілітарних, підпільних, політичних організаціях чи вели цю боротьбу індивідуально, визнаються борцями за Незалежність нашої держави. Остання гарантує їм за це соціальні пільги. Водночас заперечення такої боротьби чи її правомірності визнається, згідно з законом, протиправним.

Далі настала черга архівів — їх розсекретили за згодою 261 парламентарiя. Віднині всі схрони з документами каральних органів передаються до Інституту національної пам’яті. «Держава гарантує право кожного на доступ до архівної інформації», — говориться у тексті закону. Починає діяти принцип єдиного архіву та самоцензури, коли відповідальність за взяту з архіву та поширену інформацію несе автор того чи іншого тексту, а не архівіст. Плюс відновлюється історична справедливість: імена всіх репресованих, подробиці каральних операцій стають набутком широкої громадськості.

Відтак Рада розглянула тоталітарну пропаганду — і поставила її поза законом згідно з рішенням 254 депутатів. «Цей законопроект не забороняє ідеологію, бо це неприйнятно для будь-якої демократичної країни. Цей законопроект забороняє тоталітарний режим, під які б кольори він не фарбувався: під фашистські, під комуністичні, під будь-які інші. Тоталітарний режим є заборонений і засуджений Україною», — пояснив народний депутат Юрій Луценко, один зі співавторів закону. Його ухвалення служитиме двом цілям: усуненню загрози суверенітету України та зміцненню «духу української нації», йдеться у пояснювальній записці.

Розібралися нарешті парламентарії і з «травневими святами» — за відзначення 8 травня Дня примирення 261 депутат. Що ж до 9 травня, то ця дата буде Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Останнє визначення — також новація закону. Його автори підкреслюють: потрібно позбуватися радянських кліше, відмовившись від терміна «Велика Вітчизняна війна», впровадженого у часи СРСР задля іще однієї «духовної скрєпи» — буцімто спільної вітчизни, яку захищав «радянський народ». «Є! Воістину — Чистий четвер!» — прокоментував обрадуваний В’ятрович, коли весь пакет «декомунізаційних» законів був проголосований Верховною Радою.

Перша реакція на подію була позитивною не лише у лобіста антикомуністичних законів. Міністр культури В’ячеслав Кириленко назвав законодавчий пакет «дуже важливим»; лідер «Свободи» Олег Тягнибок зазначив, що процес декомунізації має охопити всі рівні влади і всі верстви населення. І хоча Президент Порошенко, від підпису якого залежить те, як скоро нові закони будуть введені в дію, ще не висловив свого до них ставлення, сумнівів у тому, що на документах стоятиме президентська віза, немає. Адже саме Порошенко виступив з ініціативою відзначання Дня примирення 8 травня.

Тим часом деякі оглядачі висловлюють сподівання на те, що в контексті прийнятих законів пришвидшиться процес заборони Комуністичної партії, який відчутно загальмував. І хоч відтермінування вердикту в цій справі радше оголює всі недоліки судової системи (про які варто вести окрему мову), позиція Верховної Ради дійсно може посприяти швидкому вирішенню цього питання.