Ближче до людей

Починаючи з 2 квітня, Конституційний Суд у закритому режимі розглядає відповідність Основному закону України положень законопроекту щодо внесення змін до Конституції у частині недоторканності народних депутатів і суддів. Якщо висновок суду буде позитивним, то на поточній сесії (яка триватиме до початку липня) депутати зможуть проголосувати за перше читання законопроекту. А на наступній сесії, тобто вже восени, ухвалити його в цілому. Такою є процедура внесення змін до Конституції України — їх приймають протягом двох сесій. Нагадаймо, що спікер ВР Володимир Гройсман прогнозував саме такий розвиток подій: «У вересні, у перших числах, ми голосуємо за закон. І він відразу набирає чинності».

Оптимістично налаштований і міністр юстиції Павло Петренко. «Іншого варіанта, ніж дати позитивний висновок у цій справі, немає. Тому що жодні права громадян не порушуються цими змінами до Конституції. Насправді ми приводимо ситуацію до справедливого визначення, що в Україні немає певних осіб і груп осіб, які мають необмежену абсолютно недоторканність, що може використовуватись для приховування від правосуддя», — зазначив міністр в ефірі «5-го каналу».

Які саме новації пропонує ввести президентський законопроект, проголосований Радою іще 5 лютого? Що стосується народних депутатів, то тут iдеться про вилучення з Конституції частин 1 і 3 статті 80-ї. Цими пунктами парламентаріям гарантована недоторканність плюс неможливість притягти нардепів до кримінальної відповідальності (затримати чи заарештувати) без згоди Верховної Ради України. Аналогічним чином пропонується скасувати і дію частини 3 статті 126-ї, яка декларує арешт чи затримання судді винятково за згодою Вищої ради юстиції. Статтю ж 129-ту законопроект пропонує доповнити новим положенням — про те, що служителі Феміди можуть бути притягнуті до відповідальності на загальних умовах.

Свого часу за відправлення законопроекту на експертну оцінку КСУ проголосували 365 депутатів, але далеко не всі вони є затятими прихильниками повного скасування імунітету. Зокрема, представник «Самопомочі» Сергій Березюк виступав за впровадження бодай якогось «різновиду» імунітету, який дасть депутатові відчуття захищеності. «Якщо ми цього не зробимо, парламентаризм зникне зовсім. Депутати, які будуть боротися з системою, потраплять за ґрати. А бандити, які спонсорують систему, залишаться вільними, — зазначив Березок. І додав: — Варто пам’ятати уроки 2004 року, коли була шалена дискусія через запровадження імперативного мандату. Цей крок мав величезну підтримку громадськості, але в результаті парламентом почали керувати в ручному режимі кілька людей. І це призвело до руйнації парламентаризму як явища».

Натомість скасування депутатської недоторканності обома руками підтримує Юлія Тимошенко. «Це потрібно не лише як правовий крок, а й як моральний. Тому що коли сьогодні кожний українець щодня потерпає від терору суддів, то нам потрібно стати на один рівень з українцями. Нам треба знімати недоторканність повністю, в цілому і зразу». А представник Радикальної партії Ігор Мосiйчук тим часом нагадує, що лишилася іще одна посада, не охоплена дією законопроекту, — це посада Президента України. «Необхідно ініціювати створення тимчасової комісії щодо законопроекту про імпічмент Президента. Коли країна перебуває у стані війни, ми не маємо права ховатись за недоторканність. На нашу думку, судді взагалі не потребують жодної недоторканності».

Скептично прокоментував законодавчі ініціативи глави держави член Опозиційного блоку Вадим Рабінович: «Якби ви хотіли зняти недоторканність, то зробили би це одразу після обрання. А зараз уже друга сесія. Кажіть правду, що до 2016 року недоторканнiсть не знімемо. Давайте займатися людьми, тому що ви не доживете до 2016 року, люди вас покинуть».