Ведучий військово-патріотичного ток-шоу «Хоробрі серця» Ахтем Сеїтаблаєв. (каналу «2+2».)
«Нам не потрібна слава. Як і хлопці, я приїхав на зйомки лише з однією метою — розповісти, що насправді відбувалося і відбувається, — каже на знімальному майданчику другого сезону програми «Хоробрі серця» у Києві начальник нульового блокпоста «Балу» з позивним «Шева». — Люди повинні знати правду, бо це щось та дасть. Однозначно. Всі ми після зйомок повертаємося на передову, бо як же інакше — треба воювати».
Тема випуску, який скоро буде в ефірі, — «Дебальцеве: урок мужності». «Шева» згадує: «Сепаратисти обстрілювали нас з усіх боків, а наші бійці відбивалися від важкої техніки противника лише... стрілецькою зброєю. Коли вже були сплановані шляхи відходу, на жодну колону не дали по людині, яка б знала маршрут. Коли виходили ми, а наша була другою, то потрапили в таку засідку, що, думали, всі там і залишимося…»
Із переходом із так званого великого «1+1», що в основі своїй тяжіє до розваг (нехай частково і патріотичних), на малий канал групи — «чоловічий» «2+2», формат військово-патріотичного ток-шоу «Хоробрі серця» стає жорсткішим. «Ми тримаємо лінію фронту лише завдяки тим солдатам, які стоять практично без нічого на тих місцях, де і живого місця немає... А тим часом нагорі звітують, що воєнні підрозділи усім забезпечені», — такі слова захисника з позивним «Шева» звучатимуть в ефірі.
Присутній на зйомках передачі журналіст Юрій Бутусов зазначив, що наразі варто з’ясувати правдиву кількість людських жертв, втрат техніки і шукати причини відсутності потрібної комунікації між підрозділами. Проте не менш важливо нагадати і про існування конкретної санкції — службова халатність (ст.367 ККУ), що передбачає до 8 років позбавлення волі. І має бути бодай один «розбір польотів». Надто тоді, коли лише за один день загинуло 500 людей. За це нарешті має хтось відповісти.
«Зрозуміло, кожен із нас хотів, аби приводів для створення такої передачі не було взагалі, — каже ведучий «Хоробрих сердець» Ахтем Сеїтаблаєв. — Якщо у попередньому сезоні проект піднімав передусім патріотичний дух, то зараз головним нашим завданням є знайти проблемні больові точки, обговорити їх, з’ясувати, що можна змінити, і врешті зробити це».
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
