У Києві на цей суботній вечір місце зустрічі змінити не можна. Проведення часу перед телевізором, у кнайпі за гальбою пива чи розмовами десь на кухні вважається гріхом перед весною. Отож: Софійська площа, 20.30 (з повтором о 21.30), запізнюватися заборонено. Адже відкриття 12-го фестивалю «Французька весна в Україні» триватиме всього 20 хвилин, і тоді хоч лікті кусай — більше не випаде нагода на власні очі побачити оригінальне, поетичне та драматичне світлове шоу у виконанні творчої команди з французького міста Орійак.
Світлові вистави компанії Spectaculaires не перший рік по всьому світі об’єднують громадськість навколо історії, території, ідентичності й просто святкового настрою. Для України французи підготували спеціальну програму «Я — мрія». Дзвіниця та купольний ансамбль Святої Софії засяють мозаїчним зображенням, глядачі побачать кадри з Революції гідності. Це здійснять за допомогою новітніх технологій світлових проекцій під назвою «меппінг», жанр, в якому французькі митці є одними з найкращих.
Як пояснили організатори фестивалю — Французький інститут в Україні, за допомогою зображень буде змальовано довгий шлях до свободи. Кульмінацією дійства стануть слова Мартіна Лютера Кінга: «Я маю мрію». Свобода преси, свобода творчості, свобода на право бути іншим стануть всепоглинаючими. Ця свобода переросте у гасло «Я — Майдан», як крик та спів у пам’ять про людей, які віддали своє життя за неї. Наприкінці лунатимуть слова «Я — мрія».
У спектаклi, в якому всі проекції розраховані до міліметра, а звук до секунди синхронізований із зображенням, автори піднiмають тему свободи через призму кричущих подій, які пережила і продовжує переживати Україна.
До слова, сама ж «Французька весна» затримається в Україні до кінця квітня і традиційно проходитиме у Києві, Дніпропетровську, Запоріжжі, Львові, Рівному, Одесі та Харкові. У межах проекту — допрем’єрні покази стрічок, довгі ночі короткого метра, вистава «Антігона» за участі українських акторів з театру «Дах», хіп-хоп-спектакль, французька музика, книги та виставки.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
