Завдяки високим персональним здобуткам Валентини Семеренко та Сергія Семенова навряд чи комусь спаде на думку назвати сезон 2014/15 провальним. Утім відсутність у цьому спортивному році успішних командних виступів змусила керівництво Національної федерації біатлону шукати шляхи для серйозного покращення колективних результатів.
Зрозуміло, що за підсумками сезону найбільше розчарування своїм кураторам та наставникам принесла наша жіноча естафета. Іще рік тому українські біатлоністки перебували на вершині слави, купаючись у блиску олімпійського «золота», проте на нещодавньому чемпіонаті світу «синьо-жовтий» квартет залишився за межами призової трійки. Естафета в Контіолахті, в якій наші дівчата посіли шосте місце, наочно продемонструвала, що адекватної заміни двом ключовим біатлоністкам, котрi з різних причин пропускали постолімпійський сезон, у вітчизняній збірній немає. Загалом, Кубок світу-2014/15 засвідчив, що ставка на екс-росіянок Наталю Бурдигу та Ольгу Абрамову не зіграла. Так, Бурдигу наставники взагалі не взяли на вирішальний старт сезону. Абрамова ж, якій тренери довірили бігти на ЧС третій етап естафети, завалила стрільбу, позбавивши український квартет шансів на нагороди.
«Думаю, що і я, і Віта (Семеренко) докладемо максимум зусиль, аби повернути нашу команду на попередній рівень», — заявила Олена Підгрушна, днями анонсуючи своє повернення у великий спорт. Після сочинської Олімпіади вона брала паузу для облаштування сімейного життя. «Я хотіла народити дитину, але не вдалося. І після цього я вирішила, що потрібно повертатися зараз або ніколи», — пояснила причини свого «камбеку» олімпійська чемпіонка, яка, нагадаємо, до останнього часу працювала в Міністерстві молоді та спорту заступником мiнiстра.
Капітану найуспішнішої четвірки в історії українського біатлону було важко спостерігати за останніми невдачами оновленого естафетного квартету. Не виключено, що знову стати на лижі й узяти в руки гвинтівку Олену просило й вище керівництво ФБУ, яке, з огляду на його останнє рішення, залишилося невдоволеним цьогорічним командним виступом наших біатлоністок.
«Хоч би як було тяжко, але ми разом iз колегами вирішили трохи освіжити тренерський склад у жіночій команді, — зазначив президент ФБУ Володимир Бринзак. — Я не можу стояти на місці й розумію, що прогрес — тільки в русі, креативі, нових технологіях та ідеях. І тому для роботи з нашою жіночою командою ми вирішили запросити дуже відомого й талановитого спеціаліста, німецького наставника з прогресивними поглядами — Рікко Гросса».
Вочевидь для багатьох пропозиція Бринзака була громом серед ясного неба. Утім, як наголосив очільник федерації, домовленість про співпрацю з Гроссом наразі має лише попередній характер. Остаточно ж деталі контракту мають бути узгоджені 7 квітня, коли німець завітає до Києва на завершальні перемовини.
Попереднім місцем роботи 44-річного чотириразового олімпійського чемпіона в естафетах була жіноча збірна Німеччини, де в епоху зміни поколінь молодий спеціаліст працював у 2010—2014 роках. Свою високу тренерську посаду Рікко втратив після допінгового скандалу в «бундестімі». Щоправда, як свідчить Бринзак, сам Гросс до тієї темної справи жодного стосунку не мав.
Додамо, що під керівництвом Гросса на Олімпіаді в Сочі німецькі біатлоністки відверто не виблискували. Приміром, у естафеті німкені посіли лише 11-те місце. Утім уже через рік, на ЧС-2015, зрощені Рікко Гроссом молоді 21-річні Лаура Дальмайєр та Франциска Пройсс допомогли своїй збірній виграти планетарне «золото». «Головне, що ми найбільше хочемо отримати від співпраці з новим наставником, — відчути, як тренуються наші головні суперниці з німецької команди», — пояснив мету запрошення Гросса Володимир Бринзак.