Ця гра українсько-російських слів означає цілком конкретний жанр мистецтва. І фотографічні картини доньки відомого російського поета, професійної перекладачки, знаменитого фотографа Катерини Рождественської — не що інше, як казка з традиційним хепі-ендом, у якій кортить опинитися кожному. Подумайте тільки, шедеври живопису, випробувані часом і мінливими смаками кількох поколінь рафінованих естетів полотна, розтиражовані матриці геніальності. Усі рисочки знайомі, всі штрихи описані, всі деталі і нюанси декодовані, до того ж на свідомість тисне інформація про вартість цих витворів мистецтва в каталогах всесвітніх аукціонів. А опинитися в мізансцені «Сніданку на траві» — під шовковою парасолькою у сукні по тогочасній французькій моді, або на троні в гримі Катерини ІІ — з області неймовірного, не всім же артистам щастить зіграти роль, яку ти сам собі наворожив і намріяв. Жадібна до роботи Людмила Гурченко, яка поспішає спробувати в мистецтві якомога більше, не думає приховувати того, що над кожною фотокартиною працює як над нездійсненною роллю, зробила вже 5 образів у проектах Катерини Рождественської — особливо яскраві «Любителька абсенту» Пікассо і «Поцілунок» Клімта. Тепер до галереї образів світової художньої класики, крім російських акторів, режисерів, шоуменів, співаків, телезірок, додалися й українські обличчя. З 4 вересня по 13 жовтня в галереї «Лавра» проходить виставка Катерини Рождественської «Знаменитості у фотопроектах», де серед 150 зірок можна побачити й українських — Тетяну Цимбал, Машу Єфросиніну, Таїсію Повалій та Ігоря Ліхуту, Юру Горбунова, Ольгу Герасим'юк, Іванну Найду. Найперші роботи з придуманого Катериною циклу «Приватна колекція» з'явилися в журналі «Караван историй», видавцем якого є чоловік Рождественської, а українським обличчям у розгалуженій галереї образів ми завдячуємо «Каравану историй. Украина», який замовляє фотохудожниці персон, яких вважає помітними чи знаковими, чи потрібними для своїх проектів. «Ви знаєте, в основному я працювала з телеведучими, але ті, хто приїздив у мою студію в Москву, дуже милі люди, — сказала в інтерв'ю «УМ» Катерина Рождественська. — Таїсія Повалій — чудова, про неї такі чутки ходять, може, мені просто пощастило. Все в порядку, ніяких розчарувань не було.
— Чи робите ви такі фотокартини на замовлення банкірів, олігархів, бізнесменів для їхніх приватних колекцій?
— Звичайно, я роблю приватні замовлення. Але ніде їх не показую, тому що роблю це для дому, а не для «Каравану». Це приватне замовлення, це як кравець — пошив плаття комусь, він же не залишає собі копію. Це така стаття доходу, про яку взагалі безглуздо говорити, тому що вона буває раз на рік.
— На ваших роботах усі моделі просто красені і красуні — без зморщок, мішків під очима, складок, глянцевий варіант. Чи багато ви чистите зображення на комп'ютері, щоб усі виглядали так бездоганно?
— Доволі багато, тому що головне — підібрати колір. Якщо колір картини збігається — це вже половина успіху, а кольору не завжди вдається добитися звичайними засобами. Ви знаєте, я не соромлюся, що у мене всі красиві і глянцеві, я не дуже сильно їх прикрашаю, але й не соромлюся цього. Якщо жінка хоче бути красивою, вона у мене буде красивою.
— Допускаєте іронію по відношенню до своїх персонажів?
— Звичайно, і дуже часто. Інколи це просто сатира, і дуже часто людина не цілком підозрює, але їй усе одно це потім подобається.
Найнесподіваніша модель нової виставки — президент компанії «Київстар» Ігор Литовченко у ролі російського дворянина Круглікова пензля А. Маньяні. Звісно, це не просто акт злиття мистецтва з бізнесом, компанія мобільного зв'язку виступила спонсором виставки, а організатори зробили приємність меценату. Прецедент цікавий, тому що зазвичай фотохудожниця не експонує бізнесові, тобто не відомі масовій публіці обличчя, на виставках.
Крім «Приватної колекції», Катерина Рождественська представила проект «Асоціації», де кожна відома жінка асоціюється з квіткою, і «Рідня» — стилізовані зйомки знаменитостей у колі сім'ї: родина Ширвіндтів, наприклад, зображена древніми греками, Малікови — кубанські козаки, Юрські — грузини ХІХ століття, Преснякови — хіпі 70-х років ХХ століття. Це один з найцікавіших проектів, але, за словами Катерини Рождественської, дуже важкий, тому що діти і собаки весь час намагаються розбігтися. Зараз Катерина працює над новим проектом — «Фотопроби вождя», Валерій Меладзе, Леонід Якубович, Володимир Винокур, Філіп Кіркоров, Олексій Гуськов уже знялись у гримі Маркса, Енгельса, Леніна і Гітлера. На осінь планується вихід у світ серії різдвяних листівок у стилі модерн 20-х років.
Узагалі Катерина каже, що час уже братися за ручку й описувати, як усе відбувається на знімальному майданчику — читати буде навіть цікавіше, ніж роздивлятися знаменитостей у незвичних амплуа. Наприклад, єдиний «містичний» епізод за весь період роботи пов'язаний із Софією Ротару. Коли її знімали у ролі Мадонни, то засвітилися всі кадри, крім одного, вибирати фактично не було з чого, і він увійшов у каталоги. За всю історію проектів було кілька людей, які відмовилися зніматися в заданих параметрах — Валентина Терешкова, Олег Янковський, Володимир Познер, а коли авторка надіслала запрошення Путіну, то отримала відповідь: Володимир Володимирович поки не готовий знятися. Олег Газманов сам запропонував знятися оголеним, поки є «порох у порохівницях і ягоди у ягодицях», і обрав для себе «Давіда» Мікеланджело, на причинне місце йому притулили чорний квадрат Малевича, бо, за попередженням автора, фігового листка потрібного розміру просто не існує в природі. Катерина Рождественська каже, що ця зйомка була дуже нервовою і напруженою. А Маша Єфросиніна повідомила, що в машині по дорозі на прес-конференцію з нагоди відкриття виставки її настигла перша у житті пропозиція кінопроб.
Ніхто не стане переконувати вас, шановні читачі, що це мистецтво високої проби. Тут працює цікава ідея, і, що головне — позитивна. Якби подібний проект був чорнушним і агресивним, його швидше б проголосили мистецьким, повірте на слово. Іще підкуповує те, що Катерина Рождественська — абсолютно адекватна людина з потужним культурним шаром, який передбачає таку високу планку розуміння мистецтва і такі надхмарні орієнтири, що за «дах» доньки Роберта Рождественського можна не хвилюватися.