Туманність «яскраво соціального бюджету»

      «Наш уряд розпочинає третій поспіль бюджетний процес», — з цих слів перший віце-прем'єр-міністр Микола Азаров розпочав доленосне для країни засідання уряду, на якому йому довелося головувати, оскільки сам Прем'єр у той час перебував на Чернігівщині. «Ми склали і провели через парламент, виконали і виконуємо стовідсотково два бюджети, — продовжив Азаров. — Стовідсотково тому, що це чесні бюджети. Я переконаний, що таким же чесним буде і той проект, який ми подаємо до Верховної Ради у визначений термін...» Початок був оптимістичним, незважаючи на те, що сценарій розвитку економіки країни на наступний рік, згідно з яким і був сформований бюджет, уряд визначив за консервативним принципом. Так, за консервативним варіантом, ВВП наступного року має зрости на 8,6 відсотка з інфляцією 6,2 відсотка, реальна заробітна плата — на 12 відсотків (у тому числі в АПК — на 25 відсотків), а доходи населення — на 10. Проте уряд сподівається, на чому наголосив на прес-конференції після засідання виконуючий обов'язки міністра економіки Валерій Ващевський, що реально події розгортатимуться за оптимістичним сценарієм, а саме: ВВП зросте аж на 11 відсотків.

      Насправді цифри, якими оперували профільні міністерства, не могли не вражати. «Ми виходили з реальних можливостей нашої економіки, і це дозволило нам перевалити за рубіж у 100 мільярдів», — сказав Микола Янович. Дохідну частину бюджету-2005 запланували у розмірі 110 мільярдів гривень, видаткову — 115 мільярдів. За 13 років незалежності країни такої сміливості (навіть перед виборами) на себе не брав жоден Прем'єр. Отже, дефіцит бюджету поки що складатиме 1,3 відсотка, тобто п'ять мільярдів гривень. (До речі, не виключено, що за два-три дні до виборів, за умови продажу чергового стратегічно важливого об'єкта, він стане профіцитним). Тим часом джерела погашення дефіциту в уряді вже передбачили. За словами першого віце-прем'єра, вони будуть такими ж, як і цього року: дефіцит покриватиметься за рахунок зовнішніх та внутрішніх запозичень. Відношення державного прямого і гарантованого боргу до ВВП на наступний рік прогнозуються на рівні 21,3 відсотка, що у 2,8 раза менше за визнаний для країн Євросоюзу критичний рівень. Згідно з урядовими прогнозами, наступного року позитивне сальдо зовнішньої торгівлі буде збережено на рівні 3,9 мільярда доларів. У середньому до поточного року індекс споживчих цін зросте на сім відсотків, а індекс цін товаровиробників — на 8,9, цитує Миколу Азарова офіційний сайт Мінфіну. Обсяг продукції промисловості зросте на 12 відсотків. Планується освоєння прямих іноземних інвестицій у розмірі 1,5 мільярда доларів.

      Усе начебто оптимістично. Що ж до реалізму, слід зауважити, що жодного депутата від опозиції на доленосному засіданні не було. Навіть голова найпрофільнішого парламентського комітету — з питань бюджету — Петро Порошенко чомусь не з'явився на «попередній дерибан», натомість найпершими в залі уряду з'явились його заступники Людмила Супрун та В'ячеслав Коновалюк (обидва «антиопозиційники»).

      Тим часом на суботньому засіданні перший віце вирішив «відірватись по повній», тому наобіцяв таких золотих гір, що навіть у недосвідчених економістів зів'яли вуха. Те, що бюджет наступного року «буде не просто соціально орієнтований, а яскраво соціальний», чомусь ніхто не сумнівався. Наприклад, у порівнянні з цьогорічним бюджетом у бюджеті-2005 року сума видатків на соціальне забезпечення населення збільшиться на 62 відсотки. А вже в порівнянні з 2000 роком... Цікаво, що всі доповідачі клялись і божились, що бюджет-2005 не матиме ніякого політичного навантаження, а суто економічне (власне, як і бюджет минулого та позаминулого років), але протягом трьох років державні бюджети «імені Януковича — Азарова» чомусь порівнюються винятково з бюджетами 2000 року, коли в уряді головував Віктор Ющенко. Наприклад, Микола Янович пообіцяв, що в порівнянні з 2000 роком видатки на охорону здоров'я збільшаться майже в п'ять разів (з 4,8 до 13 мільярдів гривень), видатки на освіту — більш ніж утричі (з 7 до 22 мільярдів), на науку — у 2,5 раза, видатки на пенсійне забезпечення — удвічі. А ще у порівнянні вже з 2003 роком більш ніж удвічі зросте середня зарплатня лікарів та вчителів. Перший заступник голови уряду майже на Біблії поклявся натиснути на особливо болючий мозоль українських громадян (тобто потенційного електорату шефа) — прогорілі вклади «совецького» Ощадбанку. Окрім повернення частки втрачених вкладів грошима, як це робилося останніми роками, запропонував механізм компенсації для соціально вразливих верств населення: 6 мільярдів гривень зарахувати як оплату за комунальні послуги та споживання електроенергії. (Всього заборгованість населення перед житлово-комунальним господарством сьогодні складає дев'ять мільярдів гривень.)

      На запитання, а де ж уряд братиме гроші на такі безмежні соціальні витрати, Азаров відповів досить туманно. Як виявилося, «сформувати бюджет, удвічі більший за той, що країна мала ще два роки тому, дозволило економічне зростання 2004 року», — сказав міністр фінансів. Виявляється, за сім місяців поточного року реальний приріст ВВП склав 13,5 відсотка, за 8 місяців доходи державного бюджету виконано в повному обсязі, збереження за 6 місяців цього року позитивного сальдо зовнішньої торгівлі склало 2,4 мільярда доларів. Досить толерантно, особливо зважаючи на те, що надходженнями від приватизації «відмазувались» цьогоріч. Наступного року приватизація обіцяє бути досить «скромною» — усього чотири з половиною мільярди (проти восьми цьогорічних), і головними «бюджетотворчими» об'єктами мають стати наболілі Одеський припортовий завод та Укртелеком, про що, не соромлячись, і заявив Микола Азаров.

Катерина ЧЕРЕДНИЧЕНКО.