Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
На заходах «На дні» розповідали про способи боротьби з панікою за допомогою коренеплодів, учили медитаційно приймати зарплату в гривнях та показували, як прати пакети. (автора.)
«Найкращий спосіб здолати спокусу — піддатися їй», — писав Оскар Уайльд. Подібний спосіб подолання стану масової істерії запропонували організатори Першого всеукраїнського фестивалю паніки та істерики «На дні», який проходив 21 березня у столичному Державному музеї авіації в Жулянах.
У сучасних реаліях панікують усі. Приводи для паніки чекають повсюди: курс долара — найперший Бабай, ціни на прилавках — теж неабиякі поторочі. Здолати цей стан практично неможливо, а тому організатори фестивалю радять використовувати гумор та іронію як приємний соус, який зробить усю страву з реальності та паніки геть іншою. Наприклад, на фестивалі «На дні» у секції «Печери Знань» відвідувачі могли взяти участь у таких безумовно «корисних», але точно неординарних заходах, як лекція «Життя — біль. Способи боротьби з панікою за допомогою коренеплодів», відвідати майстер-клас «Самогоноваріння як стартап. Маркетинг та менеджмент самогоноваріння». У «Палаті смиренності» відбулись йога-практика «Медитаційне прийняття зарплати у гривнях», тренінг «Гоп, і ніяких проблем» та заняття з активної пасивності «Я не лінивий, я енергозберігаючий».
Не менш яскравими виявились інсталяції «Пачка солі з секонд-хенда» та справжній показ мод одягу, зробленого з газет, сміттєвих пакетів та інших підручних матеріалів. На фестивалі можна було скористатись послугами першої в Україні пральні для целофанових пакетиків, взяти участь у колективному вживанні заспокійливих крапель або обмінятися чеками на великі суми для підняття настрою та приємної ностальгії. Один учасник фестивалю голосно вигукував, стоячи поряд із закритою дерев’яною коробкою: «Подивитись на гречку — одна гривня. Підходьте, не пожалкуєте!». Дівчата-художниці, в яких на прилавку, окрім картин, було велике жовте яблуко та кілька бананів, пояснили «УМ»: «Ми на дні! Які гроші? Обмінюємо картини на фрукти, проїздні квитки у метро, картки поповнення рахунку».
Сонячна музика реггі та яскраві рокові, фольклорні, популярні композиції від гуртів RasSvet, Krugers, Green Grey доповнювали день кольоровими барвами. Між їхніми виступами меломани вдавалися до чудової музичної імпровізації «Хорове ниття».
Насправді, за словами організаторки Тетяни Яїцької, фестиваль почав зароджуватися, коли їй раптом захотілося зробити невелику вечірку, де всі будуть панікувати. Але потім, зрозумівши, як багато людей у «Фейсбуці» вподобало цю ідею, вона вирішила організувати фестиваль. Масштаб дійсно вийшов вражаючий, навіть у контексті порівняння з величезними літаками, які у музеї на 22 га землі ніби підкреслювали грандіозність події. Взяти участь, так само, як і відвідати фестиваль, можна було за цілком доступні кошти. Вхідний квиток — один долар за курсом Нацбанку. Розійшлися вони за кілька днів — по 24 гривні. Це дало можливість організаторам позиціонувати фестиваль як подію для «нищебродів». А щоб нікому не було образливо, в його рамках провели захід під назвою «Нищий бродом — не нищий духом!».
Фестиваль «На дні» приніс багато позитивних вражень і певною мірою навчив людей виживати у складних умовах нашої дійсності. Адже є китайська приказка «Життя — океан. Важко плисти по поверхні, що вирує. Слабкі йдуть на дно: там спокійніше». І нам зараз конче необхідно навчитися плисти по поверхні, щоб не піти на дно, скиглячи та жаліючись, панікуючи та піддаючись істериці. Залишаймося на поверхні!
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>
Один з найвідоміших українських театральних режисерів — Давид Петросян — представив прем’єру на сцені Національного театру імені Марії Заньковецької у Львові. >>
Благодійний фонд «МХП-Громаді» та Український культурний фонд оголосили про запуск нового грантового конкурсу «Культура у фокусі громад» із фінансуванням від 500 тис. до 1 млн грн на культурні проєкти. >>