Чия земля?

А прокуратура — проти

Слухання справи відбулося в Хорольському районному суді, який виніс вирок — частково задовольнити позов прокуратури, скасувавши розпорядження держадміністрації, але договір оренди залишив у силі. Здавалося б, тепер усім можна заспокоїтися: помилку виправлено, і фермер може й далі працювати на землі, тим паче, що його вини в непорозумінні взагалі немає. Проте прокуратура Полтавської області, вважаючи рішення Хорольського районного суду незаконним, оскаржила його в апеляційному суді.

«Ми вважаємо, що та ж перевірка Держсільгоспінспекцією була проведена вибірково, — стверджує молодий голова фермерського господарства Олександр Кучер. — Позивач наполягає на тому, що потрібно було, мовляв, зробити проект відведення земельної ділянки. Та річ у тім, що ця ділянка раніше вже використовувалася СТОВ «Мусіївське», а кадастровий номер їй було присвоєно іще в 2006 році. Таким чином, вважаю, ніякої помилки насправді немає. Адже, згідно зі статтею 123 Земельного кодексу України, проект відведення виготовляють у тому разі, якщо це нова земельна ділянка. У моєму випадку змінилася лише класифікація цієї земельної ділянки: вона була землею сільськогосподарського призначення для товарного виробництва, а стала землею для ведення фермерського господарства — відповідно в кадастровому номері змінилися лише дві останні цифри. Хоч профіль мого фермерського господарства — також товарне виробництво. Хорольський районний суд також, до речі, визнав, що надана мені в користування земельна ділянка — не нова».

«У мене складається враження, що хтось у прокуратурі зацікавлений у тому, щоб відібрати у фермера землю, — вважає голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Хорольського району Микола Москалець, котрий підтримує очільника фермерського господарства з Мусіївки. — Інакше чому наші правоохоронні органи замість того, щоб надавати нам якусь допомогу, лише шкодять? Із нашої точки зору, проблема надумана, висмоктана з пальця. Невже у прокуратури немає інших нагальних справ, окрім як відбирати у фермера землю? Коли суд частково задовольнив позов районної прокуратури, залишивши в силі договір оренди фермером землі (за що ми, власне, й боролися), здавалося б, на цьому можна було б зупинитися, поставити крапку. А чому прокуратура області пішла далі? Яка в цьому логіка? Існує договір, згідно з яким, молодий чоловік працює на землі, платить за її оренду, утримує сім’ю, створює односельцям робочі місця, допомагає селу, учасникам АТО. І при цьому змушений ходити по судах, де розглядають дуті проблеми. Невже і ви вважаєте, що все, про що ми вам розповіли, є проблемою в тій ситуації, яку маємо нині в державі?»

Олександр Кучер переконаний: правоохоронні органи поставили за мету скасувати договір оренди. Їм, мовляв, «муляє» не розпорядження держадміністрації, а земля.

«Нас мало цікавить, що за закулісні ігри тут ведуться, — зауважує Микола Москалець. — Ми хочемо, аби фермер мав право працювати на закріпленому за ним наділі без зайвої тяганини. Наша Асоціація фермерів та приватних землевласників вважає, що земельна ділянка надана Олександру Кучеру законно. Тож хочеться, щоб усе було по справедливості. Щоб той, хто виріс на цій землі, а не якийсь зайда, мав першочергове право працювати на ній і не їздив десь у пошуках кращої долі, не побирався».

Правоохоронці порушують права фермера

— Ситуація така: позов пред’явив прокурор Хорольського району за наслідками перевірки діяльності місцевої райдержадміністрації, що проводилася із залученням фахівців Державної інспекції сільського господарства, — пояснив у свою чергу начальник відділу захисту інтересів громадян і держави у сфері земельних відносин прокуратури Полтавської області Олексій Дорогейко. — Як встановлено згаданою держінспекцією, земельна ділянка площею 47,7 гектара, що на території Мусіївської сільської ради, передана Олександру Кучеру для ведення фермерського господарства всупереч статті 7 закону України про фермерське господарство — без виготовлення проекту землеустрою. А отже, та технічна документація, що виготовлена, не відповідає вимогам цього закону. Ми можемо говорити про те, що колись ця земельна ділянка вже використовувалася. Та існує процедура встановлення меж на місцевості.

— Наскільки мені відомо, межі ділянки не змінилися.

— Але ж вони не встановлювалися й користувачем, який був до Олександра Кучера. Судом скасовано розпорядження Хорольської райдержадміністрації у зв’язку з відсутністю на момент його винесення необхідних землевпорядних документів. Звісно, є стаття 123 Земельного кодексу, яка вимагає виготовлення проектів землеустрою при наданні земельних ділянок, що відводяться вперше. Якщо ж ділянка передається в подальшому з тими самими межами і площею, тоді проект землеустрою не є обов’язковим, виготовляється тільки технічна документація.

— Що й було зроблено.

— Та річ у тім, що ця земельна ділянка раніше використовувалася для товарного сільгоспвиробництва, а передалася — для ведення фермерського господарства. Законодавцем передбачено спеціальну норму закону, яка визначає особливості отримання земель, механізм створення та діяльності фермерських господарств. Такою нормою є Закон України «Про фермерське господарство». А цей закон вимагає виготовлення проекту відведення при наданні земельних ділянок для кожного фермерського господарства. Ми вважаємо, що для згаданих правовідносин повинна застосовуватися саме норма закону про фермерське господарство. Тобто оцінюємо ситуацію з позиції букви закону. Рішенням же суду першої інстанції визнано недійсним розпорядження райдержадміністрації, а договір оренди залишено в силі й відмовлено у вимозі повернути земельну ділянку.

— Мені здається, це логічно. Якщо вини фермера в ситуації, що склалася, немає, чому б не дати йому можливості й далі працювати на цій землі? Адже, відібравши її, порушимо його права.

— Якщо стояти на позиціях закону, підстави для виникнення як розпорядження, так і договору оренди — одні й ті самі. Тож якщо недійсне розпорядження, отже, недійсний і договір. Інакше кажучи, є правові наслідки недійсності рішення органу влади про передачу в користування земельної ділянки. Такими правовими наслідками є недійсність правоустановчих документів на землю, у цьому випадку — договору оренди землі. Районний суд посилається на практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, громадянин, права якого порушені незаконним рішенням, не несе відповідальності за це рішення, що нібито логічно. Але ж суд у такий спосіб засвідчує, що є порушення, а наслідків його немає. Тобто виходить, що розпорядження незаконне, а фермер користується землею законно. Не може такого бути. Я пояснив громадянину Кучеру: якщо позов прокурора буде задоволено в повному обсязі, земельна ділянка перейде до земель запасу. Та він має право наступного ж дня написати заяву й одержати цю ділянку для ведення фермерського господарства без аукціону. У нас немає мети відібрати в нього землю. Але в цьому разі може бути тільки такий спосіб захисту інтересів держави, оскільки земля — державна. Таким чином, прокуратура області не проти того, щоб людина працювала на землі, але отримати цю землю в користування вона має відповідно до букви закону. Розуміємо стурбованість Олександра Кучера стосовно того, що в нього заберуть цю землю. Але прокурор не може діяти інакше, бо це, повторюю, державна земля. До речі, такий позов у нас не єдиний. І вже є рішення суду з аналогічних підстав, які набрали законної сили.

«Свого часу рішення райдержадміністрації перевірялося на законність у районній прокуратурі — чому ж тоді остання не вказала на порушення, а через рік-два проявила принциповість? — резонно зауважує Олександр Кучер. — І якщо межі наданої мені в оренду земельної ділянки були не встановлені попереднім орендарем, то, можливо, претензії мають адресуватися саме йому? Інакше де ж логіка?»

Із хворої голови — на здорову

На конференції Асоціації фермерів та приватних землевласників Полтавської області, де мені довелося бути присутньою, поміж інших питань очільники фермерських господарств порушили й питання про тяганину під час оформлення передачі в користування земельних ділянок. Із цього приводу, зазначили, багато хто пройшов через суди.

«Ось тут колега розповів, що оформляв земельну ділянку цілих 3 роки. Так я також через усілякі бюрократичні перепони витратив на це 3 роки, — обурювався голова фермерського господарства «Пятківський», що у Кременчуцькому районі, депутат Полтавської обласної ради Іван Панасенко. — При розгляді заяв від магната й фермера перевагу мав останній — нова влада і це анулювала: тепер усе відбувається на загальній конкурсній основі. Триває «віджим» земель. Землю прибирають до рук латифундисти, нищать її, гноблять село і далі це робитимуть, бо новопризначений міністр агрополітики та продовольства Олексій Павленко — ідеолог агрохолдингів».

Якщо реформи не почалися через місяць після зміни влади, їх не буде взагалі, нагадав відому істину новообраний голова обласної асоціації фермерів та приватних землевласників Віктор Галич. Він вважає, що потрібно повернути право розпоряджатися землею органам місцевого самоврядування, а «Держкомзем ліквідувати як шкідливу структуру», встановити фіксовану плату за оренду земельних ділянок. «Процедура розподілу землі, — наголосив пан Галич, — має бути під контролем громадськості. Бо це наша, Богом дана нам земля».

Наразі наш головний герой пережив іще один розгляд справи — в Апеляційному суді Полтавської області. Суд погодився з висновком районної судової інстанції про те, що Олександр Кучер мав усі права та законні підстави, щоб одержати в оренду земельну ділянку для ведення фермерського господарства, та дотримався відповідної процедури, звернувшись із заявою до компетентного органу. І оскільки порушення допущене не фермером, а Хорольською райдержадміністрацією та стосується винятково недодержання процедури передачі наділу, тому воно не є достатньою підставою для визнання договору оренди землі недійсним. Було зазначено: районний суд цілком обґрунтовано скористався практикою Європейського суду з прав людини, який, зокрема під час розгляду справи «Стретч проти Об’єднаного Королівства», у своєму рішенні констатував: «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила». З огляду на згадані обставини, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги, доводи якої не спростовують правильність висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їхню неправомірність.

Однак на цьому наша історія не закінчується. Нещодавно Олександр Кучер повідомив мені, що отримав листа за підписом прокурора Полтавської області Яна Стрелюка, у якому зазначено, що прокуратура оскаржуватиме ухвалу апеляційного суду в касаційному порядку. Отже, замість підготовки до весняно-польових робіт на орендованій земельній ділянці фермер знову готується до розгляду справи — цього разу у Вищому спеціалізованому суді України.