Кричати про реформи — справа нехитра. Робити реформи — значно важче.
Звісно, аналізувати діяльність Арсенія Яценюка на посаді Прем’єра можна в багатьох аспектах. Торкнемося лише кількох. Приміром, згадаємо історію про ставку єдиного внеску. Наприкінці 2014-го подумки підприємці аплодували голові Кабміну, коли той нахвалював власну ініціативу щодо зниження ставки єдиного внеску з 36,8% до 15%. Такий крок, підкреслював Яценюк, дасть змогу вивести зарплати з тіні і полегшить життя малому та середньому бізнесу. Однак у підсумку з’ясувалося, що для переходу на 15-відсотковий внесок слід виконати низку «непідйомних» умов. Зокрема, збільшити зарплатний фонд таким чином, щоб середня зарплата на підприємстві була не нижчою за 3 мінімальні зарплати і на 30% перевищувала середню зарплату за 2014 рік. І це лише дві умови, а є й інші. Зокрема, середній платіж на одну особу після застосування коефіцієнту мусить складати не менше 700 гривень.
Щоб перевести все це на «людську» мову, зрозумілу не лише бухгалтерам, уявімо собі невеличке приватне підприємство, де підпрацьовують студенти. Разове завдання таким найманим працівникам може принести дивіденди всього лише в розмірі 500 гривень на місяць, проте й ці гроші підприємець платить із власних прибутків, а отже, має повне право включити їх у свій бухгалтерській облік. Однак, згідно із правилами, запровадженими урядом, він уже не зможе претендувати на пільговий коефіцієнт. Тож перед підприємцем стоїть вибір: або сплачувати, як і раніше, 36,8%, або ж (що значно простіше) видати ці гроші «чорним налом», уникнувши оподаткування. Що ми маємо у підсумку: велику мильну бульбашку, від якої нікому не живеться простіше, але яка нібито додає плюсів до іміджу урядовців-«реформаторів».
«Національний банк зупинив міжбанківські валютні торги, а курс готівкової гривні зріс до 9 грн. за долар. Фактично надійшов сигнал краху української фінансової системи. НБУ та уряд приховують реальну ситуацію», — це цитата з виступу Яценюка від 2012 року. Вона має продовження: «Стабілізація від Партії регіонів уже почалася. Прем’єр-міністр Азаров на закритій частині засідання уряду визнав: справи йдуть не просто погано, справи йдуть дуже погано». Отож курс долара 1:9 був ознакою дуже поганих справ. Коли ж долар підскочив до 12 гривень, Яценюк говорив, що це та межа, яку може витримати економіка України. «Для української економіки прийнятний курс — на рівні 12 гривень. Вище ми можемо не витримати. Все, що вимагається під уряду, ми робимо. Програма з МВФ працює, закони ухвалюються. Як голова уряду я готовий надати повну підтримку Національному банку для невідкладної стабілізації ситуації на валютному ринку», — зазначав Яценюк у серпні 2014-го.
Проте зайве нагадувати, що і межа у 9 гривень, і критичний рубіж у 12 гривень долар давно подолав. Справедливості заради зазначимо: у девальвації національної валюти є провина не лише Яценюка, а й голови Нацбанку Валерії Гонтаревої, а також Президента Петра Порошенка, чиєю креатурою Гонтарева є. Але водночас із тим Яценюк не відчуває жодних незручностей за слова про те, що ним особисто зроблено все належне для «утримання» гривні. Тепер навіть курс 21,7 гривні за долар Яценюк називає «надто оптимістичним сценарієм». Що ж до «стабілізації від Яценюка», то вона, за словами Прем’єра, очікується не раніше 2016 року. «Покращень» чекати, таким чином, уже недовго: якщо доживемо, то побачимо...
Дуже демонстративно, на камеру, Арсеній Яценюк заявляє про те, що ним дано доручення Міністерству енергетики закачати в літній період якомога більший обсяг газу до підземних сховищ країни. Плюс виторгувати максимально прийнятну ціну. Плюс мінімізувати імпорт газу з Російської Федерації. «Нагадаю, що раніше ми закуповували 5% газу в Європі і 95% газу в Росії. За підсумками 2014 року, 67% ми купуємо в ЄС і тільки 33% у Росії. Я вимагаю поетапного подальшого скорочення частки російського газу в українському енергетичному балансі», — наказує Яценюк. І все це є абсолютно правильним рішенням. Але річ у тім, що, будучи в опозиції, Арсеній Яценюк бачив зовсім інакше розв’язання газової проблеми.
22 листопада 2013-го, якраз напередодні Революції гідності, у програмі «Шустер Live» він заявив таке: «Кожен українець повинен отримувати газ українського видобутку, вартість якого від 70-100 доларів США. Адже населення споживає 18 млрд. кубометрів газу на рік, а ми добуваємо 20 млрд. кубів. Але цей газ вам не віддають, його продають промисловим підприємствам по 300-400 доларів, а різницю кладуть собі в кишеню. Тоді цю різницю українські олігархи відправляють до офшорних зон, де зберігаються їхні кошти. За даними Національного банку України, за останні 3 роки до офшорних зон відправили 70 млрд. доларів, а це — два з половиною державні бюджети України». Нині Нацбанк уже не підраховує, який потік коштів перекочовує до офшорних зон, але йдеться не про це. Про газ українського видобутку по ціні у 70-100 доларів Яценюк більше не згадує. Він радіє тому, що ціна газу за перший квартал 2015 року становить 325 доларів за кубометр, а не 485, як цього вимагала Росія.
«...Якщо Російська Федерація через таємну змову з президентом України Віктором Януковичем збільшить ціну на газ, то ми як опозиція публічно заявляємо, що відразу будемо вимагати зменшити вдвічі тарифи на газ, електроенергію та комунальні послуги для населення... Коли Микола Азаров заявляє про те, що Міжнародний валютний фонд від нього вимагає підвищити тарифи, зменшити зарплати і заморозити пенсію, він, м’яко кажучи, говорить неправду. Адже Міжнародний валютний фонд вимагає збалансувати державні фінанси, тобто те, що ми заробили, те ми повинні і витрачати. Опозиція радить Азарову перестати грабувати країну, це додатково допоможе Україні збалансувати кошти... Нехай Микола Азаров про підвищення тарифів розкаже правду», — закликав Яценюк наприкінці 2013-го.
Проте за рік по тому ніхто з калькулятором у руках не доводив пересічному українцю, що нові, цілковито божевільні тарифи на паливо є економічно обґрунтованими. Єдина мотивація «туго затягнутих» поясів полягала у... все тих же вимогах МВФ, які зовсім нещодавно спростовував Яценюк. Загалом, з кредитами МВФ Яценюка пов’язує особлива історія. Будучи в опозиції, політик закликав представників Фонду проявити більше жорсткості до української влади, підсиливши свої вимоги. «Нам потрібно проведення справжніх реформ, починаючи від державних закупівель і до боротьби з корупцією. І програма МВФ є ще одним важелем для здійснення реформ у моїй країні та отримання реальних результатів», — наголошував Яценюк. На що тодішній уповноважений МВФ в Україні Макс Альєр відповідав, що МВФ не змінив основних вимог. І що йдеться, як і раніше, про скорочення дефіциту державного бюджету, реформування банківського сектору, перехід до більш гнучкого курсу гривні. Ставши Прем’єр-міністром, Яценюк більше не нарікає на недостатню жорсткість Міжнародного валютного фонду.
Свого часу Арсеній Яценюк так висловлювався на адресу «папєрєдніков»: «Сьогодні уряд Азарова не доплачує кожному українському пенсіонерові по 650 грн. Ми вимагаємо, щоб український уряд повернув українським пенсіонерам ці кошти». Він також додавав: «Кажуть, що нібито в державному бюджеті не вистачає коштів на відновлення балансу Пенсійного фонду. Але уряд бреше. В Україні повинні бути скорочені витрати на Президента, на уряд, на Верховну Раду України, які за три роки президентства Віктора Януковича збільшилися на 35 млрд. грн. Ці кошти потрібно відправити до Пенсійного фонду, і ми зможемо платити українським пенсіонерам гідну пенсію».
Пройшов час, і Яценюк-Прем’єр уже не говорить про збільшення пенсій на 650 грн. Він не говорить і про індексацію мінімального прожиткового мінімуму. Його фразу «Азаров повинен спробувати прожити на пенсію у 894 гривні, яку він і встановив», можна адресувати і Яценюку, замінивши лише прізвище Прем’єра і дещо відкоригувавши цифру, — мінімальна пенсія становить нині 949 гривень. До речі, таке побажання виглядатиме особливо актуально в контексті різкого здорожчання газу і теплопостачання, а також усієї сфери ЖКГ, тотального підвищення цін та всі види товарів та послуг, девальвації гривні тощо.
Що можна зазначити в підсумку? Крім банальної фрази про те, що місце сидіння визначає кут бачення? Оцінка уряду Яценюка вже дана самим Яценюком. Мається на увазі та неявна, невербальна оцінка, яку визначають не тріскучі спічі перед журналістами, а конкретні справи. Або ж відсутність таких справ.
Відсторонений голова Державної фінінспекції Микола Гордієнко заявив, що Прем’єр Арсеній Яценюк очолив корупційні схеми Януковича-Азарова. «Факти» з цього приводу Гордієнко представив під час свого звіту у Верховній Раді. Гордієнко заявив, що перевіркою приватизації «Укртелекому» «доведено факт невиконання на суму 220 млн. грн. договірних зобов’язань, що є підставою для негайного скасування договору». Він переконує, що цю справу почали гальмувати екс-глава Мінфіну Олександр Шлапак та Арсеній Яценюк. Гордієнко додає, що Держфінінспекція провела 4 тисячі ревізійних перевірок, які виявили факти зловживань на більш як 7,58 мільярда гривень. Серед іншого почато перевірки «ЕнергоАтома», «АтомКомплекту» та всіх АЕС. «У день підбиття підсумків перевірки «ЕнергоАтому» Прем’єр-міністр Яценюк, щоб приховати факти корупції, відсторонив мене від виконання службових обов’язків», — стверджує Гордієнко. У свою чергу Арсеній Яценюк мотивував відсторонення Гордієнка «необ’єктивністю проведення фінансової перевірки концерну Антонова, зловживанням фінансових інспекторів під час проведення аудиту великих державних компаній і відсутністю дієвого контролю за державними коштами та майном».
Навіть зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді. >>
Унаслідок вибуху в ранці 17 грудня в Москві загинули генерал-лейтенант Ігор Кіріллов та його помічник. Напередодні СБУ заочно повідомила генералу про підозру. >>
Голова Служби безпеки України генерал-лейтенант Василь Малюк запевнив, що СБУ рішуче розбереться з діяльністю політиків-колаборантів. >>
Рада Європейського Союзу в понеділок, 16 грудня, ухвалила 15-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів проти Росії, у який увійшли 54 людини та 30 організацій. >>
У Сирії після падіння режиму експрезидента Башара Асада почалося «полювання» за статками його родини, які та накопичувала десятиліттями. >>
До 15 років увʼязнення в Україні заочно засудили голову Держдуми рф Вʼячеслава Володіна. Його визнали винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. >>
