Блаженні миротворці...

Мирний план. Уточнення

За зміни до законів про особливе самоврядування на окремих територіях Донбасу, запропоновані Президентом, проголосували 265 народних депутатів. Змінами цими передбачено, що закон як такий почне діяти тільки після набуття повноважень органами місцевого самоврядування. А таке набуття, у свою чергу, стане можливим після виборів. Вибори ж мають пройти не під дулом автоматів бойовиків «ДНР» / «ЛНР», а під наглядом міжнародних спостерігачів та українських правоохоронців. При цьому мають бути дотримані права всіх громадян України, включно із внутрішньопереміщеними особами. Плюс повинна бути забезпечена свобода передвиборчої агітації та рівні можливості доступу до ЗМІ. Для цього на територіях, підконтрольних бойовикам, має бути відновлено трансляцію українського телерадіомовлення та вільне поширення друкованих ЗМІ.

А тепер, власне, про найголовніше. Закон почне діяти лише після виведення всіх озброєних угруповань iз території Донецької та Луганської областей. Що, відповідно, анітрохи не сподобалося очільникам самопроголошених «республік»: Олександр Захарченко та Ігор Плотницький по гарячих слідах встигли «накрапати» заяву, де говориться про те, що «ніякі компроміси з Києвом неможливі доти, доки не будуть скасовані вчорашні ганебні рішення Порошенка та Верховної Ради». У «ДНР» / «ЛНР» прийнятий закон трактують як відхід від попередніх домовленостей. «Відмовивши Донбасу в особливому статусі, Київ розтоптав крихкий Мінський мир і завів ситуацію у глухий кут», — плачуться Захарченко і Плотницький.

Слід, однак, зазначити, що неприйняття закону мало місце і по інший бік барикад. В українському парламенті проти нього не голосував не лише Опозиційний блок. Не підтримали закон від Президента і дві фракції коаліції — «Батьківщина» та Радикальна партія. «Таке голосувати не можна, тому що це означає спершу відновлення повного контролю з боку української влади, а потім тільки введення особливого статусу», — заявив представник Опозиційного блоку Юрій Воропаєв. «Лінія розмежування фактично визначить новий кордон між Україною і Росією», — зазначила Юлія Тимошенко. «Цей закон тільки посилює, провокує війну. У парламенту вже є «чорні дати», сьогоднішня дата також увійде в історію як «чорна», — додав свій голос до хору обурених нардепів і Олег Ляшко.

Віце-спікер Андрій Парубій, який і сам донедавна був одним iз затятих критиків порошенківського мирного плану, цього разу став на бік закону і агітував колег за нього, користуючись математичним методом «від зворотного»: мовляв, недарма на цей документ так зреагували ватажки бойовиків Донбасу. Тоді як закон — потрібний і правильний, і саме тому «зранку всі офіційні джерела РФ волають, що ми не маємо цей закон приймати. Лідери терористичних угруповань верещать, що ці закони зривають мінські угоди», — зауважив Парубій.

Ви з ООН? Вам сюди!

Закон про особливий порядок місцевого самоврядування торкається територій, які розташовані між державним кордоном України з Росією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до постанови, що відповідає Мінському меморандуму від 19 вересня 2014 року. Ці території визнані Верховною Радою окупованими — за таке рішення проголосували 286 парламентаріїв. Відповідному документу пощастило більше, ніж тому, про який iшлося вище, — постанова була підготовлена представниками всіх п’яти фракцій і особливих різночитань не викликала. Коментуючи це голосування, голова ВР Володимир Гройсман зазначив таке: «Ми визначаємо території не для державного кордону, бо державний кордон у нас єдиний... Ми визначаємо території, які маємо реінтегрувати і вирвати з лап агресора, окупанта і терориста».

Нарешті у вівторок Рада зробила ще одну корисну справу: нардепи 341 голосом «за» ухвалили звернення до ООН та ради Євросоюзу щодо введення в Україну миротворців. Автором його також був Президент Порошенко. «Терористичні формування «ЛНР» та «ДНР», які діють під керівництвом та фінансуються Російською Федерацією, вчиняють акти тероризму, військові злочини та інші протиправні дії. Унаслідок таких дій щодня гинуть військовослужбовці та цивільне населення України», — йдеться у пояснювальнiй записці до цього документа.

Як вважає ініціатор постанови, розгортання в Україні міжнародної операції з підтримання миру дозволить наблизити втілення мінських домовленостей, а саме: змусить терористів припинити вогонь та відвести важке озброєння. І хоч Росія при розгляді цього питання безпосередньо в Організації Об’єднаних Націй може стати на заваді миротворчої місії, те, що за рішення голосував і Опозиційний блок, налаштовує таки на оптимізм. На додачу до звернення по миротворців ВР 305 голосами схвалила і рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2015 році для участі у багатонаціональних навчаннях.

Кордон, зброя і російські серіали

І поки парламент ухвалював закони, спрямовані на відновлення миру, Кабмін вніс свою лепту в цей важливий процес. Прем’єр Яценюк закликав негайно приступити до будівництва лінії безпеки на Донбасі. І не просто закликав, а виділив на це з Резервного фонду 865 мільйонів гривень. Ці кошти підуть на зведення фортифікаційних споруд уздовж лінії зіткнення, пояснив Яценюк і додав, що вже доручив профільному віце-прем’єру разом із Міністерством оборони невідкладно приступити до вибору підрядників і початку будівництва.

Яценюк готовий виділити копієчку на ще одну нагальну потребу: придбання нової зброї та ремонт старої. Такі заходи було спочатку заплановано на третій і четвертий квартал цього року, проте уряд здійснить їх фінансування у першому і другому кварталі. «Давайте передоплату робити «Укроборонпрому», змушуйте їх робити і поставляти техніку», — звернувся голова Кабміну до міністра оборони Степана Полторака. Яценюк додав, що необхідні гроші у Мінфіну є. У свою чергу, Полторак заявив, що це рішення є своєчасним, оскільки кошти на зброю зараз необхідні. За його словами, на сьогодні підписано 100 договорів про постачання військової техніки і незабаром очікується ще 160. Лише за останній тиждень, говорить Полторак, на заводи були доставлені близько 1000 одиниць техніки для ремонту.

А тим часом боротьба з ворогом тривала і на інформаційному фронті. Верховна Рада розблокувала процедуру підписання закону, який забороняє показ російських серіалів та фільмів, які пропагують армію або правоохоронні органи РФ. Це стало можливим після того, як у середу парламент не підтримав проект постанови Опозиційного блоку, якою передбачалось скасувати прийнятий раніше (а саме — 5 лютого 2015 року) закон. ОБ вимагав скасувати документ через те, що в процесі його ухвалення був порушений регламент. Однак ініціатива Опозиційного блоку знайшла підтримку лише 41 народного депутата. Заступник голови регламентного комітету Павло Пинзеник визнав, що порушення регламенту були, але вони виявилися «не критичними».

Однак не все так райдужно. Як зазначає нардеп від БПП Ольга Червакова, з законом про заборону російських серіалів трапилося дещо дивне. Зокрема, з його тексту випало найголовніше — згадка про Російську Федерацію, відтак закон прочитується як заборона демонструвати будь-які іноземні серіали. Розмиті й часові рамки: тепер незрозуміло, на який саме період накладене табу (мало б бути: на всю кінопродукцію, створену після 2014 року). «Пропоную всім телеканалам взяти до уваги, хто з депутатів заради дешевого піару створив для них умови, в яких тепер не те що жоден юрист не розбереться, а сам чорт ногу зламає. Р.S. Тексту закону досі нема на сайті ВР. З’ясувалось, що його зараз «доопрацьовують у комітеті». На якій це підставі комітет «доопрацьовує» те, що вже проголосовано? Спитайте у депутата Княжицького, чому законом стане те, за що Верховна Рада не голосувала», — зазначила Червакова на «Фейсбуці».