730 днів — без сподівань

19.03.2015
730 днів — без сподівань

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Міністерство економіки підбило підсумки минулого, 2014-го, року. Вони виявилися глобально невтішними. Так, зниження реального ВВП у нашій державі становило 7%, а інфляція — 29,4%. У нинішньому році ситуація, на жаль, кардинально не поліпшиться: економіка падатиме і надалі, хоча й трохи повільніше — у межах мінус 5% ВВП. У 2016-му, якщо все буде добре, ми можемо дійти до нуля, і лише у 2017 р. може розпочатися невелике зростання.

«Потерпіть два роки! А потім звикнете...»

За словами міністра економіки Айвараса Абромавічуса, торік промислове виробництво скоротилося на 10,1%, а експорт — майже на 20%. «Економіка України перебуває у надзвичайно важкому стані, — констатував міністр. — Причина такого становища — не лише прорахунки попередньої влади, а й цілковита відсутність реформ упродовж останніх 25 років». При цьому чиновник-«легіонер» не сказав жодного слова про відсутність системних реформ iз боку вже його команди — адже, на думку експертів, за останній рік команда «камікадзе» так і не дійшла до системних реформ у вітчизняній економіці, обмежившись частковими. Які переважно стосуються підминанням під себе грошових потоків.

Свідченням того, що ситуація у нас значно гірша, ніж навіть говорить Айварас Абромавічус, є статистика за січень 2015 року. Держстат фіксує падіння українського експорту до Євросоюзу на 31% порівняно з січнем минулого року. Таким чином нинішні обсяги українського експорту до ЄС — близько $1 млрд., — досягнуті в умовах дії автономних преференцій Євросоюзу, складають близько двох третин від обсягу поставок за період, коли політичні відносини України з ЄС знаходилися на самому дні.

Але проблеми ми маємо не лише з Європою. Водночас спостерігається також і значне падіння українського експорту до СНД — на 54,9% (до Росії — на 60,3%). Після такого, більш ніж дворазового, падіння обсяг експорту в СНД складає лише $479,6 млн. В цілому український експорт у січні впав на 31,2%, до $2,98 млрд.

Подальші наші перспективи виглядають не ахово. З одного боку — війна. Це значить, що існує нестабільність, яка зупиняє надходження інвестицій та унеможливлює роботу вітчизняних підприємств на сході. «По-друге, через монетарну політику США долар буде зростати і надалі. Як наслідок, вартість інших валют продовжить знижуватися, як і ціни на сировину. Це, у свою чергу, стане причиною падіння попиту на українську продукцію», — каже керівник аналітичного департаменту групи ICU Олександр Вальчишен.

Таким чином, цьогоріч українська економіка падатиме і далі. Хоча й трохи повільніше. Натомість інфляція буде дуже високою. На думку експерта, у нинішньому році вона становитиме майже 30%. І лише у 2016-му — 17,9 та у 2017-му — 15%. Промисловість падатиме і надалі. Якщо раніше ICU прогнозувала рівень 10,7%, то нині збільшила цей показник на цілих 8% — до мінус 18,7%. Впаде навіть галузь, яку гордо йменують «локомотивом» економіки — сільськогосподарське виробництво. Щоправда, усього лише на два відсотки. Про зростання промисловості також можна буде говорити не раніше 2017 року.

Сподівання на донорів! І реформи...

Відтак гостро постає проблема наповнення бюджету. Всі без винятку аналітики стверджують: декларований рівень дефіциту державного бюджету 2015 року суттєво занижений. «Ми вважаємо, що з урахуванням державної підтримки «Нафтогазу» та банківського сектору рівень дефіциту в нинішньому році становитиме 100%», — стверджує Вальчишен.

При цьому єдиним фактором нашої фінансової стабілізації залишається допомога Міжнародного валютного фонду. Наразі найбільшим ризиком для Фонду є воєнний конфлікт на сході нашої держави. «Можливо, це не всі хочуть бачити, але нині це наш найбільший ризик, — сказав голова представництва МВФ в Україні Жером Ваше. — Як ми працюємо з цими ризиками? Намагаємося продумати різноманітні сценарії, щоби пояснити, що може трапитися». Втім до зменшення ризиків, за його словами, призведе якнайшвидше втілення реформ, щоб поставити економіку на «стабільні рейки»: у сфері енергетики, фінансовому секторі, поліпшення ділового клімату та боротьбі з корупцією.

Утім загрози дефолту, про яку так часто твердять експерти, у нас наразі не існує. «Уряд України має впевненість, що зможе домовитися з кредиторами про реструктуризацію державного боргу в рамках міжнародного пакета фінансової допомоги, оскільки в цьому питанні присутній спільний інтерес сторін», — заявила вчора у Вашингтоні український міністр фінансів Наталія Яресько. Вона зауважила, що український уряд і кредитори мають спільний інтерес у тому, «щоб Україна була платоспроможною, а її борг у середній перспективі був стійким». Позиція ж України щодо управління державним боргом полягає в тому, «що ми запрошуємо (до переговорів) усіх своїх суверенних кредиторів», — зауважила міністр фінансів.

Яресько розповіла також про використання пакета фінансової допомоги у 40 млрд. доларів. «Перша частина — це 17,5 млрд. доларiв на чотири роки за програмою МВФ, друга — 7,5 млрд. доларів — будуть отримані на дво- та багатосторонній основі, включаючи 2 млрд. від США як кредитнi гарантії. Третя частина — 15,3 млрд. доларів — підлягає реструктуризації», — пояснила очільниця Мінфіну.