На уроці «Нас єднає Шевченкове слово» разом із третім Президентом Віктором Ющенком діти-переселенці створили картину-пазл «Заповіт». (з сайта folkukraine.com.)
Ажіотаж довкола знаменної дати — 201-ї річниці з дня народження Кобзаря та включення цієї події до календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО — не стихає. Ось і в стінах Софії Київської в рамках культурно-мистецького проекту «Нас єднає Шевченкове слово» днями пройшов урок про поета-мислителя для найменших українців, переселенців із АТО і дітей зі шкіл-інтернатів. Передати дітям Шевченкову істину разом з актором Остапом Ступкою долучився й третій Президент Віктор Ющенко, розділивши роль учителя.
Навряд чи дітлахи з Донбасу усвідомили смисл Шевченкових месиджів, утім вони вже знають, що Кобзар був не просто поетом, а поборником української незалежності. «Шевченко відомий тим, що писав дуже багато віршів і малював, але головне — він боровся за вільну Україну», — впевнено поділилася своїми знаннями про Тараса Григоровича 10-річна Даринка з Луганська.
Поміж ознайомленням із цікавими фактами з життя та творчості Шевченка, іграми у вікторини з відгадувань назв і рядків із віршів Кобзаря та створенням величезної картини-пазла «Заповіт» частину уроку провів Віктор Ющенко. «У світі немає стільки пам’ятників комусь, скільки є Тарасу Григоровичу — більше 1300 пам’ятників. Його «Кобзар» перекладений практично на всі мови світу. Не в кожної нації є такі великі люди, як Шевченко», — наголосив Ющенко і згадав про свій перший урок про Кобзаря, який запам’ятав на все життя. З нього він виніс, що сила — в єдності.
«Коли я був приблизно в такому віці, як ви, у мене була вчителька Галина Федорівна. Одного разу вона принесла віник із нехворощі, який передала на один ряд парт і сказала хлопцям ламати його. А на бокові ряди передала лише хворостинки. Скрізь тріщить нехворощ, а ми ламаємо віник, та ніяк не зламаємо. Ось тоді, я так сказав би, був від Шевченка мій перший урок — єдність є незламною». За словами Ющенка, коли кожен діє окремо, то представляє маленьку силу, з якою майже ніхто не буде рахуватися. Якщо ж ми об’єднані, то сила збільшиться в десятки разів».
Ющенко відзначив, що Шевченко своєю творчістю дав багато підказок, як чинити Україні у важкі часи: «Якби мене запитали, який найбільший його заповіт, я сказав би, що найбільше, чого бажав Шевченко нашій нації, — це «єдиномислія подай» і «братолюбія пошли».
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
