Радикальний вихід

Одна з фракцій чинної парламентської коаліції образилась на решту колег: «радикали» Олега Ляшка подумують над тим, чи не залишити їм склад більшості. Втім остаточне рішення вони ухвалюватимуть на з’їзді, який проведуть 15 березня. «Щойно закінчилася політрада Радикальної партії Олега Ляшка. Прийнято рішення провести позачерговий з’їзд партії. Серед інших, на з’їзді будуть прийняті рішення, які стосуються подальшої участі Радикальної партії у правлячій коаліції», — повідомив на своїй сторінці у «Фейсбуці» нардеп Ігор Мосійчук.

Приводів для грюкання дверима у «ляшківців» накопичилося чимало. Один із них — це те, що Валерія Гонтарева досі лишається головою Нацбанку. Як відомо, фракція Радикальної партії категорично вимагає її відставки. Причому настільки категорично, що останній виступ Гонтаревої у стінах Верховної Ради (а вона там — нечастий гість) було зірвано саме зусиллями представників РП.

Та якщо вірити останнім, це було симетричною відповіддю на постійний тиск та залякування, з якими «радикали» зустрічаються під час засідань ради коаліції. За їхніми словами, оскільки найбільша парламентська фракція — Блок Петра Порошенка — продовжує підтримувати Гонтареву, всім опонентам голови НБУ просто закривають рота, і плюралізм думок усередині парламентської більшості не вітається.

Свою позицію члени БПП пояснюють нібито тим, що відставка Гонтаревої може негативно вплинути на надходження до України кредитів МВФ. Однак це повна маячня, заперечують «ляшківці». Мовляв, Гонтарева догосподарювалася до різкого падіння гривні і повного зубожіння українців. Фракція Радикальної партії і раніше ставила питання руба: або вони, або Валерія Гонтарева. Оскільки прекрасна дама наразі «перемогла», Ляшко з друзями готовий покинути коаліцію.

Однак Гонтарева, як з’ясувалося, — не єдиний мотив. Той таки Мосійчук заявляє про те, що спецслужбам дана вказівка готувати замах на життя очільника Радикальної партії — Олега Ляшка. Інший соратник Ляшка — Андрій Лозовий — твердить, що чув, як Ляшкові погрожували тюрмою. Оскільки одночасно посадити та ліквідувати людину доволі проблематично, Радикальній партії слід було б чіткіше визначитися із тим, яка саме небезпека загрожує їхньому лідеру.

Але менше з тим. Вихід Радикальної партії з коаліції «Європейська Україна», утвореної 27 листопада 2014-го, не вплине на її існування. Адже коаліція складається з 302 народних депутатів, а в запасі у Ляшка — тільки 21 «багнет». Однак самі «ляшківці» поширюють нині чутки про те, що їхній приклад наслідуватиме також і «Самопоміч», і «Батьківщина», і частина представників «Народного фронту» — з числа тих, хто незадоволений диктатом БПП.

Якщо такі настрої дійсно мають місце, і у складі коаліції залишиться менше 226 парламентаріїв, усі міністри чинного Кабміну на чолі з головою уряду Арсенієм Яценюком автоматично стають «в.о.», і для створення наступної коаліції починається новий відлік часу. Якщо нова більшість не буде сформована протягом 30 днів, Президент України може реалізувати своє право розпуску парламенту.

Сценарій цікавий, але малореалістичний. Розвалити нинішню коаліцію буде не так і легко. Бо навіть якщо її лави у повному складі залишать «Батьківщина» (19 депутатів) із «Самопоміччю» (31 нардеп), у складі більшості все одно перебуватиме 231 народний депутат. Для того, щоб «добити» коаліцію, знадобляться активні зусилля «Народного фронту», який навряд чи захоче підкласти таку «свиню» своєму лідеру Арсенію Яценюку.

Утім слід зазначити, що ще під час творення коаліції деякі оглядачі відводили їй півроку існування, і цей термін незабаром добігає кінця. Вони прогнозували, що за цей час у країні виникне дуже серйозна проблема (вважатимемо такою проблемою гіперінфляцію та девальвацію гривні), яку більшість не зможе подолати.

Другий небезпечний для коаліції момент, говорили політологи, полягає у відсутності вагомої опозиції (Опозиційний блок нею не є, бо представляє собою збіговисько проросійських елементів). Та оскільки іншої опозиції у нас немає, правляча більшість перестала відчувати загрозу своєму існуванню і втратила мотивацію для самозбереження.

З цим можна погоджуватися або ні, але демарш Радикальної партії (якщо він дійсно матиме місце) може започаткувати доволі значимі процеси у монолітній (досі) парламентській більшості.