Брехня по-президентськи

Як повідомив особисто очільник Кремля, в ніч на 23 лютого 2014 року він провів нараду з керівниками спецслужб і міністерства оборони, на якій «поставив перед ними завдання врятувати життя Президента України», якого, на його думку, «просто знищили б». При цьому Путін заявив, що російські спецслужби готові були «вийняти» Віктора Януковича «прямо з Донецька, по суші, по морю і з повітря». «Для порятунку Президента України силовики хотіли використати великокаліберні кулемети, щоб довго не розмовляти».

Такою відвертістю Путін поділився з глядачами у фільмі «Крим. Шлях на Батьківщину», який вийде в ефірі телеканалу «Россія 1». Коли саме — наразі точно не відомо. А 8 березня, як привітання жінкам, керівництво телеканалу продемонструвало такий інтригуючий анонс цієї стрічки.

У наступному фрагменті, показаному 9 березня, також пролунали слова ВВП про те, що «повернення» Криму Росії відбулося з метою порятунку мешканців півострова (а й справді, невже вони заслужили визволення за допомогою кулеметів менше, ніж Янукович?). «Я всім моїм колегам, а було їх четверо, сказав, що ситуація розвернулася таким чином в Україні, що ми змушені почати роботу з повернення Криму до складу Росії. Тому що ми не можемо кинути цю територію і людей, які там мешкають, на волю долі, під коток націоналістів», — цитує Путіна РІА «Новості».

Також ВВП заявив, що після «перевороту» в Україні у Криму було проведено «закрите опитування», яке показало, що 75% його жителів прагнуть «возз’єднання з Росією». «Для мене стало очевидним, що якщо ми підійдемо до цього, то рівень, або кількість тих, хто хотів би, щоб ця історична подія відбулася, буде набагато вищим», — заявив президент РФ. І наголосив, що метою Москви була не анексія Криму, а «надання кримчанам можливості висловити свою думку щодо того, як вони хочуть жити далі». І, мовляв, якби вони «вирішили» залишитися в складі України, то «хай так і буде».

І, звісно, байдуже, що «референдум», на якому кримчани цю думку нібито мали висловити, був кричущим порушенням українського законодавства і взагалі фарсом. Москву такі дрібниці апріорі не цікавили й не цікавлять.

Нагадаємо, в березні 2014 року Путін заперечував, що Росія ввела війська на територію Кримського півострова, називаючи присутніх там «зелених чоловічків» без опізнавальних шевронів «силами місцевої самооборони». А згодом, коли Крим уже «возз’єднався» з російською «батьківщиною», не лише визнав, що це були таки російські військові, а й фактично цим похвалився.

І ще нагадаємо, що на недавно запровадженій російською владою медалі «За звільнення Криму» стоїть інша дата, ніж та, про яку згадав у фільмі Володимир Володимирович — 20 лютого 2014 року. Тобто день, коли на вулиці Інститутській у Києві розстрілювали десятки бійців Небесної сотні, а про те, що Янукович безславно втече спершу до Харкова, потім до Криму й далі — в Росію, майданівці ще не могли й мріяти...