Казка про Вовка і Царевич

Домовимося відразу: ніхто не заперечує того, що підозри у скоєнні злочину суддям Вовку, Кицюку та Царевич висунуто по заслугах. Проте прикро, що під приціл прокуратури потрапили тільки ці троє. Точніше, так: прикро, що ці троє були першими. Адже в них є цілком «гідні» конкуренти: служителів Феміди, котрі за свою кар’єру тільки те й робили, що ухвалювали незаконні рішення, аж ніяк не бракує. Проте до них черга ще не дійшла (хочеться вірити, що — тимчасово). Натомість прополку суддівських лав почали з тих, хто встиг насолити нинішній, постреволюційній, владі. І це вже не дуже добре характеризує останню.

Печерський суд — всюдисущий суд

Якби прокуратура орієнтувалася не лише на «злобу дня» і політичну кон’юнктуру, а й, скажімо, на журналістські розслідування, вона б зрозуміла, що неякісне судочинство — це не лише Вовк чи Кірєєв. Ресурс «Слідство.Інфо» привертає увагу до того, як вибірково підходять судді до заповнення податкових декларацій і з яким нахабством ігнорують потребу пояснити свої надвеликі статки.

Наприклад, зазначають наші колеги, дочка прокурора Шевченківського району столиці, суддя Олена Ганечко приховує джерела доходів членів родини. Це, між іншим, та сама суддя, яка відпустила з-під арешту пасинка олігарха Дмитра Фірташа Сергія Калиновського, який у 2007 році внаслідок ДТП у Києві вбив двох людей. Тоді Ганечко не дозволила взяти Калиновського під варту, і він встиг втекти до Ізраїлю. Але це ще не найцікавіше. Чоловік судді Ганечко — маловідомий київський адвокат Ігор Парубочий. Його ім’я і телефон фігурують у різного роду комерційних оголошеннях, зокрема, про продаж люксового позашляховика Porsche Cayenne і будинку за 300 тис. доларів. Питання, звісно, риторичне, але звідки у скромного правника такі статки? Історія (і суддя Ганечко) про це мовчать.

Ще одна суддя, яка відмовилася вказати статки своїх родичів, — Оксана Епель. При цьому вона не приховує, що має Jaguar, Porsche Cayenne і Lexus. Її чоловік — Олександр Епель — є донецьким підприємцем і бізнес-партнером родини екс-міністра доходів і зборів Олександра Клименка. Втім журналісти визнають, що є судді, які не приховують своїх доходів, а навпаки — викладають багатство на загальний огляд. Одним iз таких є суддя Вищого господарського суду Артур Ємельянов, який за часів екс-Президента України Віктора Януковича очолював цей суд. Згідно з декларацією, за рік Ємельянов отримав 238 тисяч гривень зарплати. Комусь може видатись, що не так уже й багато, проте це не завадило йому і його родині мати будинок на 725 квадратних метрів, вісім квартир та багато іншої нерухомості.

І хоча у Міністерстві юстиції такі суддівські декларації називають кричущим порушенням закону, за яке передбачено щонайменше відсторонення від справ, вплинути на ситуацію урядовці не можуть. «Їхні декларації не відповідають закону про очищення влади, і до таких суддів повинні бути застосовані певні заходи. Вони не мають права бути суддями і вони не мають права бути на будь-яких державних посадах протягом 10 років», — коментує директор департаменту люстрації Мін’юсту Тетяна Козаченко.

Проте жодні люстраційні механізми в Україні чомусь не працюють. Воно й зрозуміло: проводити «повноцінну» люстрацію, пересаджавши чи відсторонивши від справ левову частку суддів — занадто трудомісткий та непередбачуваний за наслідками процес. Значно простіше вихопити з цієї прогнилої колоди кілька знакових облич і пред’явити стурбованій громадськості: ось вони, мовляв, і є головними ворогами народу. Покараємо їх — і спатимемо спокійно. І байдуже, що решта негідників залишаться на своїх місцях.

Царевич вимагає посла... Сполучених Штатів

З усіх трьох суддів, на чий арешт дала згоду Верховна Рада, найбільшу активність проявляє нині Оксана Царевич. Ця пані вже «перебрала» мало чи не всіх суддів Вінницького міського суду, заявляючи їм відвід. (З приводу того, чому справу Царевич та Кицюка розглядають саме у Вiнниці, існує пояснення прокурора Києва Сергія Юлдашева: мовляв, для «корпоративної судової етики» так буде краще. До того ж Генеральний прокурор має право обрати будь-який орган досудового розслідування. І в даному разі вибір зроблено на користь Вiнниці).

Сама ж Оксана Царевич категорично не згодна з тим, що її справа потрапила «на периферію». Вона вважає, що нею має опікуватися Генеральна прокуратура і ніяк не менше. Нагадаємо, що Царевич і Кицюк підозрюються в тому, що винесли свідомо неправосудні постанови по справах про адміністративне правопорушення стосовно активістів Автомайдану під час Революції гідності. Проте вони, власне, базувалися на протоколах, складених працівниками ДАІ, котрі проганяли Автомайдан з-під стін Межигір’я. Це не виправдовує Царевич та Кицюка, а лише ілюструє прогнилість усієї системи в цілому.

Тим часом епізоду з Автомайданом — вже більше року. За Царевич серйозно взялися тоді, коли вона відмовилася взяти під варту екс-«регіонала» Олександра Єфремова. Такою є версія самої Царевич. На неї, за її власними словами, дуже сильно тиснули. Але хто і як саме — про це вона розповість винятково... послу Сполучених Штатів. «Не ображайтеся, будь ласка. Я тепер уже хвилююся за своє життя й здоров’я, тому я не буду розповідати, хто конкретно», — говорить журналістам Царевич. До цього ж, каже вона, жодного примусу чи дискомфорту Царевич не відчувала. (Виходить, що Автомайдан їй би пробачили, якби не знайшовся камінь спотикання в особі Єфремова?).

Що ж стосується судді Вовка, то його провина загальновідома — він вів справу екс-міністра МВС Юрія Луценка, котрий тепер є наближеним до Президента Петра Порошенка — очолює в парламенті фракцію його імені. Всі троє фігурантів є представниками сумно відомого Печерського суду, ще два яскраві співробітники якого — колишня голова цього суду Інна Отрош та суддя Родіон Кірєєв — встигли висковзнути з рук українського правосуддя.

Розгін суду як панацея від корупції?

До речі, оскільки словосполучення «Печерський суд» вже давно перейшло у розряд термінологічних визначень і є, так би мовити, мірилом корупції, народилася ідея ліквідувати цей суд узагалі. Ідея, що й казати, «конгеніальна». Нардеп Вадим Денисенко прокоментував затію так: «На моє глибоке переконання, це не лише напівміра, це піарна мильна бульбашка, тому що повноваження Печерського суду перейдуть на який-небудь Шевченківський чи Голосіївський суди. І рівно через 20 хвилин після закриття цього суду в інших судах будуть робити ті ж самі безчинства».

Постанова щодо ліквідації Печерського суду, який так багато залив сала за шкіру Юлії Тимошенко, була зареєстрована у Верховній Раді соратником останньої — адвокатом і нардепом Сергієм Власенком. Власенко запропонував також розформувати і Окружний адміністративний суд. На думку Денисенка, в Україні слід «вирізати» всі суди — як «злоякісну ракову пухлину», треба звільнити 100% працюючих суддів, а не латати в цій системі дірки, підкреслює він. Цікаво, що суддя Царевич не вважає свій (тепер уже колишній) суд корумпованим, зазначаючи, що подібні твердження є міфом.

Заслуговує уваги те, що одним iз захисників судді Царевич є колишній адвокат Юлії Тимошенко Юрій Сухов. (Загалом Оксана Царевич подбала про цілу команду захисників). Як будуватиме свою роботу захист — поки що незрозуміло. Можливо, акцентуватиме на тому, що, оскільки судді не вчинили діянь, котрі загрожували б життю та безпеці людей, згода на їх арешт, яку надала Верховна Рада, є неправомірною. (Втім де-факто ніхто з суддів не заарештований — рішення про обрання для них запобіжного заходу ухвалюватиме суд у Вiнниці).

Можливо, адвокати також звертатимуть увагу на те, що при відстороненні Царевич, Кицюка та Вовка від справ було порушено «класичну» процедуру звільнення судді. Тут мається на увазі те, що подання на звільнення має пройти Вищу раду юстиції, яка, у свою чергу, звертається до Верховної Ради. Але оскільки на сьогодні ВРЮ не сформована, для відсторонення суддів підключили прокуратуру. Втім лінія захисту в даному разі є вторинною. Більш важливо те, який стиль роботи надалі обиратиме прокуратура. Та й уся виконавча влада в цілому.