Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У столичному Колонному залі Національної філармонії України 9 березня відбувся заключний концерт «Скрипкове дерево роду» за участі Наталі Строчан (фортепіано) та Анатолія Паламаренка (художнє слово), ініційований відомим скрипалем і громадським діячем Кирилом Стеценком. До того музиканти побували з турне у Львові, Чернівцях, Тернополі і Коломиї. «Скрипкове дерево роду» присвячене Кобзарю, 201-й рік якого святкували у цей день, і авторові музики «Ще не вмерла...» Михайлові Вербицькому, якому четвертого березня виповнилося б 200 років. Таким проектом Стеценко вирішив розпочати громадську ініціативу «Рік музики в Україні». Адже для українців музика — як слово Кобзаря і щоденна молитва, є святими і супроводжують нас від народження до смерті.
Енергійний та непосидючий Кирило Стеценко ретельно підібрав шедеври Максима Березовського, Миколи Лисенка, Дениса Січинського, Михайла Вербицького, Віктора Косенка, Мирослава Скорика, а також свого діда — Кирила Григоровича Стеценка (1882 — 1922). Виконував їх на унікальній скрипці Йозефа Гальяно, яка була виготовлена у 1797 році.
Народний артист України та лауреат Національної премії ім. Шевченка, легенда українського художнього слова Анатолій Паламаренко поміж віртуозною грою Стеценка глибоким пронизливим голосом, аж до мурашок по шкірі, читав твори Кобзаря.
Під час концерту слухачі вперше мали нагоду ознайомитися з новим стилем — «думо-джаз». Стеценко імпровізував на скрипці під час прочитання Паламаренком твору «Іван Підкова». Також відбулося інтерактивне включення слухачів у спільне антифонове виконання твору «Ой, діду!», інтеграція співу, танцю та акторського мистецтва у процесі скрипкового музикування і шалені коломийки від шаленого Стеценка.
Творцям «Скрипкового дерева роду» стоячи аплодували Блаженнійший Любомир Гузар, третій Президент Віктор Ющенко, видавець Іван Малкович, літературознавець В’ячеслав Брюховецький. Коли концерт закінчився, при виході групове фото робили десяток бабусь у чепурних хустинах і священик. Виявилося, що це знайомий Стеценку отець Філарет із Макарова на Київщині зателефонував на номер «Українського промоційного альянсу» о сьомій ранку і сказав, що ввечері привезе на концерт 34 особи. У скрипаля не було виходу, як забронювати 34 квитки. Старенькі бабусі ледве піднімалися сходами у зал. Та чого не зробиш заради «Скрипкового дерева роду»!
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>