Хто коштує дорожче — чеченські терористи чи президент Путін?

      Представники російської влади впродовж тижня кожного дня повідомляють різні цифри стосовно кількості жертв трагедії у Беслані. Вчора міністр охорони здоров'я Росії Михайло Зурабов повідомив: «Потерпіли понад 1200 осіб, які тим чи іншим чином були причетні до цієї трагедії. Це дані, які я отримав від закладів освіти, місцевих органів влади та закладів охорони здоров'я». Дані Зурабова спростовують попередню версію російської влади, відповідно до якої, терористи утримували в школі 1200 заручників, оскільки частині людей вдалося вийти з цього пекла неушкодженими. Офіційну цифру загиблих знову зменшено до 335 осіб. Остаточний баланс трагедії вони обіцяють підбити лише наступного тижня.

      Свідченням того, що влада намагалася приховати справжні масштаби трагедії, є слова керівника групи операторів державного телеканалу «Росія» Аркадія Мамонтова: «Ми знали найбільше, а показали найменше». Він висловив жаль, що його люди перебували на першій лінії вогню, ризикували власним життям, а в Москві їхні матеріали цензурували і подавали зі значним запізненням. Саме російські телеканали поширювали владну версію про «лише» 354 заручників терористів з метою не сіяти паніку в суспільстві. Журналісти знали правду, але їм наказали «для добра заручників» озвучувати офіційні дані. Результат був зворотним: коли терористи побачили по телебаченню неправдиві репортажі, то припинили давати заручникам воду, почали ставитися до них значно жорстокіше та готуватися до невідворотного трагічного фіналу. Голова російського Центру екстремальної журналістики Олег Панфілов, який тепер готує для ОБСЄ звіт про роботу ЗМІ в Беслані, говорить: «Зрозуміло, що всі канали, включно з найліберальнішим НТБ, маніпулювалися владою. Журналістам навіть говорили, яких слів не слід вживати. Існувала, наприклад, заборона вживання слова «Путін» на тлі кадрів з жертвами, штурму школи чи під час коментарів у студії». Неупередженість та об'єктивність демонстрували лише окремі газети та інтернет-видання, але їхня аудиторія є значно і значно меншою у порівнянні з телеаудиторією. Стосовно усунення головного редактора газети «Ізвестія» за подачу жахливих фото з Беслана, то Панфілов вважає: «Цензура тепер буде запроваджуватися потихеньку, шляхом залякування інвесторів та власників періодичних видань. У Росії на цей час існують 8—10 відносно незалежних щоденних газет. Якщо Кремлю вдасться його задум, то до президентських виборів 2008 року вільної преси взагалі не буде».

      У середу російська влада пообіцяла 300 млн. рублів винагороди за інформацію, яка допоможе заарештувати чи ліквідувати відстороненого Москвою від влади президента Чечні Аслана Масхадова та провідного чеченського польового командира Шаміля Басаєва, тобто по п'ять мільйонів доларів за голову кожного. Чеченські партизани також не поскупилися. Наступного дня на їхній інтернетівській сторінці від імені партизанів відповідну заяву видав чеченський Антитерористичний центр: «Призначаються 20 млн. винагороди для держав, організацій і приватних осіб, які допоможуть силам правопорядку Чеченської Республіки спіймати воєнного злочинця Володимира Путіна, який на цей час виконує обов'язки президента Росії». Терористичне угруповання «Бригади Ісламбулі», назва якого походить від прізвища єгипетського офіцера, котрий 1981 року брав участь у замаху на життя президента Єгипту Анвара Садата, також заявило, що його наступною мішенню стане президент Путін. «Бригади Ісламбулі» зажили поганої слави завдяки двом недавнім терористичним замахам у Росії: на два пасажирські літаки 24 серпня (90 жертв) та на московську станцію метро «Ризька» 31 серпня (10 жертв). Однак ця організація заявила про свою непричетність до подій у Беслані.

      У зв'язку з тиском російської влади на пресу міжнародна організація «Репортери без кордонів» звернулася у відкритому листі до президента Путіна з закликом гарантувати «можливість незалежної інформаційної праці журналістів та їхню безпеку». Організація висловлює занепокоєння з приводу «спроб перешкоджати незалежному інформуванню про драму заручників», конфіскації журналістських матеріалів, арешту щонайменше трьох журналістів та отруєння невідомими незалежної журналістки Анни Політковської з метою перешкодити їй потрапити до Беслана. Своє обурення з приводу «гідного засудження» штурму школи в Беслані висловив Сенат США. Відповідна резолюція верхньої палати Конгресу була прийнята одноголосно. У відповідь на всезростаючу міжнародну критику дій російської влади під час кризи з заручниками у Беслані голова МЗС Росії Сергій Лавров заявив в інтерв'ю газеті «Время новостєй», що заклики про «пояснення обставин зайняття школи у Беслані не сприяють зміцненню антитерористичної коаліції, а є лише пропагандою та політиканством деяких європейських політиків, спекуляцією на людській трагедії в ім'я власних цілей». Голова дипломатії заявив, що Росія не буде давати жодних пояснень. Міністр навіть вдався до наступальної тактики: «Коли країни Заходу вимагають від Росії переглянути її тактику в Чечні, то я хочу їм порадити не втручатися в те, як Росія вирішує свої внутрішні справи». Та, схоже, гнівна риторика Росії не справляє враження, бо навіть «великий друг» Путіна, президент США Джордж Буш прийняв рішення провести власне розслідування обставин захоплення терористами школи у Беслані та її наступного штурму російським спецназом. Про це повідомив міністр національної безпеки Том Рідж. Щоб зрозуміти, де російські чиновники прорахувалися, американська влада зробить спробу зібрати якомога точнішу інформацію про події у Беслані.

      Позавчора пропутінська націоналістично-шовіністична фракція Думи Росії «Родіна» розпочала збирати підписи стосовно вотуму недовіри уряду Росії. Парламентські радикали переконані, що уряд та його силові структури своїми нефаховими діями заплямували сніжно-білий імідж президента Росії. Лідер фракції Дмитро Рогозін, певне, забув, що керівники російських силових відомств є особистими друзями Володимира Путіна.