Бійка з підтекстом

«Тушка», зрадник, мародер

«Україна молода» побіжно вже торкалася цього поєдинку. Настав час додати декілька подробиць. Отож приводом для мордобою став вступ Мельничука до лав депутатської групи «Воля народу», яка існує під егідою нардепа-олігарха Ігоря Єремєєва. Перед цим, щоправда, Мельничук покинув фракцію Радикальної партії не з власної волі — його вигнав Ляшко, зокрема, й за протестну акцію під стінами Міноборони.

І хоч Ляшко сам вказав Мельничукові на двері, новину про його перехід до Єремєєва перший сприйняв аж надто болісно. Після бійки Ляшко назвав Мельничука «тушкою», мародером і зрадником Батьківщини. «Він разом із групою осіб, серед яких, зокрема, було чотири агенти ФСБ, які напередодні повернулися з Москви, намагався захопити Міністерство оборони. Ми вважаємо, що захоплення Міністерства оборони України під час військової агресії Російської Федерації — це державна зрада і злочин», — заявив Ляшко.

Утім декого праведне обурення найрадикальнішого радикала не вразило. «Перед нами розіграли цирк», — зазначає нардеп від БПП Вадим Денисенко. Він просить не забувати, що колишній комбат «Айдару» Сергій Мельничук пройшов до парламенту за квотою Ляшка. Мовляв, бачили очі, що купували...

Відволікаючий маневр

Хай там як, а ця бійка сприяє переключенню уваги з важливих моментів на другорядні. Однофракцієць Денисенка Мустафа Найєм акцентує на наступному: «Цього тижня Генеральна прокуратура готувалася пред’явити пану Мельничуку звинувачення в кримінальному злочині й повинна була передати до парламенту подання про зняття з нього депутатської недоторканності», — пише Найєм на своїй сторінці у Фейсбуці.

За його словами, цю інформацію ретельно приховували, оскільки слідство побоювалося, що колишній командир «Айдару» може сховатися або залучити на свій захист колишніх соратників по батальйону. Але про підготовку такого подання було відомо керівництву Верховної Ради. «Перехід Мельничука у групу Єремєєва кидає тінь на всю слідчу групу ГПУ, яка займалася справою Мельничука, і особисто на Генерального прокурора Віктора Шокіна. Для з’ясування всіх обставин подав у Генпрокуратуру відповідний запит», — додав Найєм, натякаючи на певний витік інформації.

Якщо Мельничук дійсно шукав прихистку у тій чи іншій депутатській групі або фракції, яка при потребі голосувала б проти зняття з нього недоторканності, то тоді його перехід в групу Єремєєва дійсно має під собою підґрунтя. Втім є також версія, за якою саме Єремєєв був зацікавлений у залученні до своїх лав Мельничука. Депутат від Радикальної партії Андрій Лозовий стверджує, що Мельничук «перейшов за великі гроші». За що ж вони були сплачені?

Річ у тім, що, як зазначає позафракційний нардеп Юрій Левченко, без входження ще одного депутата група «Воля народу» опинилася б на межі розпуску. 11 лютого групу покинув Володимир Кацуба, і кількість її членів скоротилася до 18. Проте, згідно з регламентом, депутатська група не може бути меншою за найменш чисельну фракцію, якою наразі є «Батьківщина», де 19 парламентаріїв. Відтак почалися судомні пошуки бодай іще одного добровольця.

Останній був знайдений в особі Сергія Мельничука. І якраз вчасно. Адже на найближчому засіданні спікер Володимир Гройсман уже готував заяву про розпуск групи, стверджує Левченко. Але ось Мельничук приєднався до однодумців Єремєєва, і «вони були врятовані», додає він.

Побий мене ніжно

Поза всім тим, є ще один цікавий момент. За словами Мельничука, Ляшко підійшов до нього та спитав, чому той не хоче його бити. «Я сказав тому, що не хочу, тому що всі вже тебе били, а я не хочу. Він почав мене ображати, говорити нецензурні слова на мою адресу», — розповідає Мельничук, даючи зрозуміти, що колишній голова його фракції настирно шукав привід для зайвого піару.

Відтак рука Мельничука сама потягнулася до обличчя свого кривдника, бо «я не дам себе ображати кожній падлюці», — зазначив учасник інциденту. І додав, що, якби не він, не бачити б Ляшку парламенту. «Те, що це партія, яка піарилася на війні та пройшла за рахунок «Айдару», відомо всім, тому що наприкінці виборчої агітації вони фактично впали на нуль і виїхали тільки за рахунок мого батальйону», — сказав Мельничук.

До речі, у вівторок сталася ще одна бійка — на ринг вийшли також і Ляшко з Єремєєвим. Новий «опікун» Мельничука захищав його від образ старого. А голова фракції БПП Юрій Луценко тим часом підтвердив інформацію про те, що ГПУ мала намір порушити питання про згоду ВР на позбавлення імунітету одного з членів парламенту. Конкретних імен Луценко, щоправда, так і не назвав.

Злочин і кара

А спікер ВР Гройсман прокоментував кориду «під куполом» так: «Перш за все — це неприпустима ситуація. Сьогодні ми з представниками фракцій проговорили, що треба зробити, щоб ті, в кого сверблять руки, не перетворювали парламент на ринг і не заважали роботі. Нам є над чим працювати. Погодили низку принципових рішень, які, я сподіваюся, знайдуть підтримку в залі».

Сподіваймося на це і ми. А поки Рада мізкує над «принциповими рішеннями», учасників бійки покарано: їм заборонено з’являтися у парламенті протягом п’яти пленарних засідань.

І як постскриптум: зовсім рідко, але трапляються в Раді й «корисні» бійки. Наприклад, коли 12 лютого силами мірялися депутати Єгор Соболєв («Самопоміч») та Вадим Івченко «Батьківщина»), це привернуло увагу преси і громадськості до одного сумнівного законопроекту. Суть його полягала у наданні права місцевій владі змінювати призначення сільськогосподарських земель. Соболєв, котрий виступав проти такого законопроекту, бо бачив у ньому «корупціогенні ризики», зазначав, що зміна призначення земель може призвести до їхнього безконтрольного розбазарювання.

Івченко, відповідно, законопроект підтримував. За його словами, депутати «Самопомочі» підступно попросили депутата роз’яснити суть деяких положень цього документа, а коли він наблизився до «ворожого табору», його почали лупцювати. Хай там як, а Івченко разом із Соболєвим були також піддані карі — недопущенню до п’яти пленарних засідань. «Своє» обидва забіяки вже «відсиділи» вдома.