На відкритті вчорашніх міжбанківських торгів за один американський долар давали 25 гривень. Втім, чи буде це зниження тривалим, нині не береться сказати жоден експерт. За словами голови НБУ Валерії Гонтаревої, фундаментальний рівень валютного курсу за програмою з Міжнародним валютним фондом становить від 20 до 22 гривень за долар. Саме на цей курс, за інформацією джерел, хотіли би орієнтуватися в уряді. І нібито на цей рівень вартості української гривні наказував орієнтуватися очільниці НБУ Президент Петро Порошенко на нещодавній зустрічі у своїй адміністрації.
Питань тут виникає щонайменше два. Перше, чи нашому Нацбанку вдасться заспокоїти валютний ринок? Адже до цього вся його діяльність тільки працювала на шкоду валютній стабільності. І друге, якою ціною буде досягнута ця рівновага. Адже нині НБУ, як можна побачити з його заяв, рішуче пішов у наступ шляхом посилення адміністративного впливу. З одного боку, він підсилив вимоги до імпортерів — зобов’язав банки при узгодженні платежів за імпортними контрактами з передоплатою на суму понад 50 тисяч доларів надавати регулювальникові довідки фіскальної служби про відсутність у клієнта-імпортера заборгованості за податками.
При цьому в силі залишилася вимога обов’язкового продажу 75% валютної виручки для експортерів. «У нас уже було обмеження з обов’язкового продажу, яке не змінюється. 75% наш обов’язковий продаж був, так і залишається», — сказала Гонтарева. За її словами, є ще низка технічних обмежень на валютному ринку, які за домовленістю з банками будуть оприлюднені найближчим часом. «Ці обмеження не лише узгоджені з Міжнародним валютним фондом, але більш того, Міжнародний валютний фонд допомагав нам ці обмеження розробляти», — наголосила голова НБУ.
Але чи не головною новацією від НБУ, яка нині обговорюється, є заплановане підвищення облікової ставки до 30%. З одного боку, це жорсткий монетарний захід, але з іншого — він може завдати відчутного удару по українській економіці, яка залишиться де-факто без можливостей кредитування. «Якщо брати класичні рекомендації, як боротися з девальвацією, то крок правильний. Збільшення ставки — це перехід до більш жорсткої монетарної політики. Але, на жаль, процентна ставка у нас не регулює пропозицію грошей, тому що у нас нема класичного рефінансування», — коментує екс-заступник голови НБУ Олександр Савченко. Адже, за його словами, в Україні пропозиція грошей залежить не від процентної ставки, а від емісії гривні. «Наприклад, збанкрутував зараз «Дельта банк». Треба виплачувати кошти позичальникам. Фонд гарантування, звичайно, коштів не має. Він звертається до Національного банку, Нацбанк друкує гроші і надає», — пояснює експерт.
«Тому, в теорії, крок правильний, фактично він мав би вплинути на стабілізацію гривні, хоч і не вплине, — вважає він. — Водночас така величезна ставка дуже негативно вплине на ВВП країни, на кредити і на фінансовий стан банків, які зараз сиплються, як карткові будиночки».
Вистачить уже їх «убивати»!
Національному банку України необхідно припинити політику «щоп’ятничного виведення з ринку нових банків». «Це перетворюється на нескінченно страшну історію. Я нічого не маю проти того, щоб iз ринку виводилися проблемні банки, але робити це потрібно швидко і досить разовим порядком», — заявив керівник проектів Ліги фінансового розвитку Андрій Блінов.
За його словами, кожна п’ятниця, яка приносить нову інформацію про виведення з ринку все нових і нових банків, тільки стимулює паніку серед вкладників і призвела вже до 40% скорочення депозитної бази в комерційних банках. «Інша ключова проблема Національного банку полягає у тій кількості грошей, яка вливається в економіку на фінансування неефективності державного сектору, — стверджує Блінов. — Якщо торік ми казали про приховані 170 млрд. гривень у вигляді емісії ОВДП, то цього року голова Національного банку каже про те, що зростання грошової бази становило 27% або 90 млрд. гривень». На думку експерта, зростання грошової бази на 27% в умовах високої монетизації економіки буде значною мірою бити по показнику інфляції і найголовніше — в умовах валютного дефіциту буде штовхати обмінний курс.
Національний банк у 2014 році визнав неплатоспроможними 33 банки, і ще 3 банки стали неплатоспроможними у січні цього року.
Поки вирують пристрасті навколо не надто впевненого дозволу Джо Байдена бити по росії ATACMS, міністр оборони України Рустем Умєров зустрівся з вітчизняними зброярами й повідомив давно очікувану новину. >>
Верховна Рада, у вівторок 19 листопада, проголосувала в цілому за проєкт державного бюджету України на 2025 рік – у ньому передбачено 2,23 трлн грн на виробництво та закупівлю зброї. >>
Міноборони України кодифікувало та допустило до використання у підрозділах Сил оборони FPV-комплекс "Вихор", який може наздогнати у русі ворожу бронетехніку чи автомобіль. >>
Необхідну допомогу і підтримку для захисту від російської агресії стільки, скільки буде потрібно продовжуватимуть надавати Україні країни "Групи семи" (G7). >>
Кабінет міністрів України затвердив експериментальний проєкт для навчання і працевлаштування жінок у тих сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені. >>
Національна академія наук використовувала земельні ділянки не для розвитку науки, а передавала під забудову для отримання незначної кількості житла та нежитлових приміщень за інвестиційними угодами. >>
