Коли Рада «в голосі»

Про доходи та видатки

273 голосами «за» Рада внесла зміни до Державного бюджету, збільшивши його в частині видатків і в частині доходів. Доходам приплюсовано ще 22 мільярди, відтак загальна цифра, у якій їх виражено, сягає 498 млрд. гривень. Видатки на 2015-й зросли на 35 млрд. і становлять тепер 563 мільярди. Верховна Рада також затвердила прогноз зниження ВВП на 5,5% при інфляції 26,5%. До речі, з приводу інфляції. Американська Washington Post порахувала «справжню» інфляцію в Україні, яка дорівнює не 26, а 272%, пише видання, посилаючись на професора Стіва Ганке. «Гіперінфляція завжди та всюди є політичним явищем. Вона трапляється після воєн і революцій, коли уряди змушені друкувати потрібні їм гроші, оскільки вже немає що оподатковувати — і саме це сталося в Україні», — зазначає американський економіст.

Але повернемося до держбюджету. Пересічні українці з нетерпінням чекали вікопомного позачергового засідання від 2 березня, оскільки на ньому, окрім іншого, мали бути затверджені зміни до бюджету у тій його частині, що торкається дотацій для населення. Власне сподівання не підвели: уряд планує збільшення видатків на субсидії на 12,5 млрд. гривень. (Тепер ця цифра становитиме близько 25 мільярдів). «УМ» уже писала про те, наскільки гострою є потреба у компенсації витрат населення при оплаті ним опалення, газу та гарячої води. Особливо зараз, коли тарифи на енергоносії зросли (і зростатимуть у подальшому). Ми також згадували про намір Кабміну враховувати при начисленні субсидій «чисту» зарплату українців, однак відповідне рішення поки що не прийняте.

І щоб завершити сюжет із держбюджетом: уряд розраховує на збільшення прибутку підприємств на 35,8 млрд. гривень — до 307,9 млрд. Одночасно прогнозується і збільшення середньомісячної заробітної плати, яка становитиме 3,99 тисячi гривень. А тим часом сусідня країна-окупант планує витратити на оборону та силові відомства до 40% свого бюджету, повідомляє міністр фінансів РФ Антон Сілуанов. Але це вже дещо інша історія.

Пенсійна реформа: більший вік, менші виплати працюючим

Увечері понеділка Верховна Рада з п’ятої спроби (238 голосів «за») прийняла також зміни до пенсійного законодавства. Якщо коротко, то суть їх у наступному. Перше. Пільговий пенсійний вік для жінок поетапно збільшуватиметься на 5 років. Друге. При обчисленні пенсії будуть застосовувати розмір середньої заробітної плати за 2012-2014 роки. Третє. Працюючим пенсіонерам будуть виплачувати пенсії у розмірі 85 відсотків, але не менше, ніж 1423 гривень. Ця норма діятиме до 1 січня 2016 року. Четверте. Пенсії військовим, інвалідам 1-3 групи, учасникам АТО, членам родин загиблих учасників бойових дій скорочуватися не будуть.

П’ята (приємна) новина: загалом пенсійний вік не буде збільшено до 65 років. Виступаючи перед депутатами, Прем’єр Арсеній Яценюк зазначив, що як би це не було складно, але перед кредиторами з МВФ вдалося таки відстояти норму, згідно з якою вихід на пенсію відбуватиметься у 60 років і не пізніше (нагадаємо, що українські чоловіки доживають у середньому до 66 років). Шостий момент. Уряд узяв на себе зобов’язання подати на розгляд парламенту до 1 червня законопроект, котрий скасує всі «спецпенсії» для різних категорій громадян (депутатів, суддів, тощо). Цим законопроектом має бути введено також єдине правило нарахування пенсій.

А щоб чекати на позитивні зміни було не так сумно, Рада тим часом ухвалила збільшення «дитячої» допомоги малозабезпеченим сім’ям. Дотації від держави підвищено «щедро»: на кожну дитину до 13 років щомісячні виплати збільшено на 250 гривень, на підлітків від 13 до 18 — на 500. За нинішніх умов 500 гривень — це менше, ніж одна якісна пара взуття або ті щомісячні побори, які батьки школярів слачують «на утримання класу».

Слід зазначити, що під час понеділкового засідання депутати активно «кнопкодавили», абсолютно ігноруючи контроль з боку преси і громадських організацій, які традиційно абонують собі ложу нагорі. Цього разу рух «Чесно» «запеленгував» депутатів із групи «Економічний розвиток» Андрія Шипка та Віталія Хомутинника (керівника групи), які тиснули і на свої, і на сусідські кнопки. Поза тим Рада ухвалила закон щодо посилення відповідальності власників банків.

Тепер, зокрема, за «подання недостовірної звітності щодо якості активів, проведення операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку» посилено адміністративну відповідальність. А керівника банку чи його «кінцевого бенефіціарного власника» можуть навіть відправитися у тюрму, якщо тi свідомо довели свою установу до банкрутства і завдали цим «великої матеріальної шкоди державі або кредитору».

Справа трьох суддів

Вівторкове засідання, яке почалося 3 березня не о 10-й (як зазвичай), а о 12-й годині ранку (щоб депутати могли відпочити після насиченого дня напередодні), стартувало з легкої розминки. Перший віце-спікер Андрій Парубій оголосив про створення трьох нових депутатських об’єднань. Перше зветься «Україна — морська держава» (голова — Максим Бурбак), друге — «Україна — Європейський Союз» (голова — Іванна Клімпуш-Цинцадзе), третє ж має доволі незатійливу назву — «Полтавщина» (очільник — Андрій Река). Три нові спілки прикрасили собою небосхил депутатських інтересів та пріоритетів, де вже сяє зірка об’єднання «За духовність, моральність та здоров’я», створеного напередодні.

Цим перегруповування у Раді не обмежились. Віце-спікер повідомив про перехід депутата Сергія Мельничука з фракції Радикальної партії до депутатської групи Ігоря Єремєєва «Воля народу». З попереднього «місця прописки» Мельничука (він же — колишній комбат «Айдару») вигнав Олег Ляшко. Причина суперечки: участь Мельничука в протестній акції під Міністерством оборони, де екс-комбат намагався відстояти свій вплив на «Айдар». Власне, хто в цій ситуації є правим, а хто винуватим — депутати продовжували з’ясовувати і вчора. Мельничук та Ляшко затіяли було бійку, так що іншим депутатам довелося їх рознімати. Втім штовханина вийшла нетривалою: «бійці» досить швидко заспокоїлися.

Більш суттєві новини «з-під купола» полягають у проваленій спробі ухвалити законопроект, котрий пришвидшував би терміни повернення валютної виручки резидентів з-за кордону. Граничний термін повернення доходів в інвалюті автори законопроекту пропонували встановити на рівні 90 днів (замість теперішніх 180). Як пояснював Арсеній Яценюк, прийняття такого законопроекту посприяло б стабілізації валютного ринку в Україні, однак депутатів цей аргумент переконати не зміг, а відтак закон не набрав потрібної кількості голосів.

До валютної виручки народні обранці повернуться пізніше — як і до розгляду ще одного важливого питання. Йдеться про те, що незабаром парламентарії вирішуватимуть долю трьох одіозних суддів. У понеділок, 2 березня, голова Верховного Суду Ярослав Романюк дав згоду на на арешт трьох своїх колег, які вели гучні справи за часів режиму Віктора Януковича. «Сергій Вовк, Віктор Кицюк, Оксана Царевич. Запам’ятайте ці прізвища. У понеділок ввечері до Верховної Ради надійшла згода на їх арешт, підписана головою Верховного Суду. Голосування буде найближчими днями. Якщо вони втечуть — це буде провал усіх спецслужб України», — зазначив нардеп від БПП Сергій Лещенко.

Щодо Царевич, то вона входила до колегії суддів у першій справі екс-міністра МВС Юрія Луценка. Кицюк і Царевич були слідчими суддями у справі про вбивство Євгена Щербаня, в якій обвинувачення висувалось Юлії Тимошенко. Вовк вів справу Луценка. І все це відбувалося під егідою судді Інни Отрош, голови Печерського суду, котра нині, як кажуть джерела, живе і працює (тепер вже на російське правосуддя) в окупованому Криму. Там же нібито перебуває і Родіон Кірєєв — служитель Феміди, що відправив за ґрати Юлію Тимошенко. Свого часу Кірєєв та Отрош зникли якось підозріло легко, тож Сергій Лещенко має рацію: прогавити ще й кількох їхніх коллег означає поховати репутацію українських правоохоронців. Хотілось би думати, що цього не станеться — «суддя-колядник» Зварич у колонії, де він відбуває покарання, вже давно зачекався на компанію.