Дискусія про те, чи має держава забезпечувати школярів підручниками, чи це теж має лягти на плечі батьків, завершилася не на користь останніх. Тож із наступного навчального року їм доведеться вивертати кишені не лише на форму, портфелі, канцелярію своїх дітлахів і в нескінченні фонди класу та школи, а й на шкільні підручники. Через те, що в новому бюджеті на освіту заплановано на 28% менше ресурсів, ніж у 2014 році, у Міносвіти вирішили «затягнути паски». Щоправда, для дітей-сиріт, інвалідів, дітей, позбавлених батьківського піклування, та з малозабезпечених сімей підручники залишаться безкоштовними. Але це лише 10% від загальної чисельності учнів. Щодо перекладних підручників для учнів, що навчаються мовами нацменшин, то їхню вартість частково покриє держбюджет.
Щоб забезпечити усіх дітей підручниками, МОН пропонує розробити план закупівель за рахунок місцевих бюджетів. «Придбання підручників для дітей непільгових категорій першою чергою мало б покриватися за рахунок коштів місцевих бюджетів, й ці видатки слід передбачати у місцевих бюджетах, — наголосив заступник міністра освіти і науки Павло Полянський. — Покладатися на те, що всі батьки придбають для своїх дітей підручники, — ризиковано».
Однак малоймовірно, що місцеві чиновники будуть щасливі від такої пропозиції — ні для кого не новина, що бюджети на місцях і так ледь зводять кінці з кінцями. Тож так чи інакше, а тягар забезпечення своїх дітей посібниками ляже на батьківські плечі. «Я шокована такою звісткою. І так на шкільне «обмундирування» і постійні потреби класу йшли великі суми, а тепер сума взагалі буде непосильною, зважаючи на те, які дорогі підручники. Сподіваюсь, що в міністерстві щось вигадають. Або будемо скидатись грошима усім класом, щоб купувати підручники в складчину», — бідкається мати школярки Вікторія Андрюшаєва.
У міністерстві у передчутті того, що з підручниками можуть виникнути проблеми, розглядають можливість безкоштовного доступу школярів до електронних версій підручників. Втім не секрет, що більшість школярів, які носитимуть до школи планшети з електронними книгами, використовуватимуть їх зовсім не за призначенням.
У шоці і видавництва, які багато років спеціалізуються саме на підручниках та іншій методичній літературі для школи і за переходу на електронну систему навчання зазнаватимуть шалених збитків. Втім державу це, схоже, не обходить.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
