У ніч на 28 лютого у різних країнах та за різних обставин iз життя пішли два абсолютно не подібні один до одного політики. В Москві було застрелено Бориса Нємцова, а в Києві з вікна 17-го поверху вистрибнув Михайло Чечетов — колишній депутат, колишній «регіонал» та колишній очільник Фонду державного майна. Самогубці з числа чиновників першого ешелону в Україні зустрічаються нечасто, гучні суїциди можна перерахувати на пальцях, до того ж деякі з них — наприклад, смерті екс-міністра МВС Юрія Кравченка чи ще однієї голови Фонду держмайна Валентини Семенюк — викликають серйозні й небезпідставні сумніви у їх добровільності.
Задля дотримання формальностей по смерті Чечетова правоохоронцями була порушена справа за статтею «Навмисне вбивство». Таким є порядок, що передбачає відпрацювання всіх можливих версій. Однак саме це самогубство, здається, не викликає «різночитань». За свідченнями дружини Чечетова, вона прокинулась близько другої ночі і, не побачивши поруч чоловіка, пішла його шукати. У кабінеті Чечетова горіло світло, було навстіж відчинено вікно, а на столі лежала передсмертна записка, де йшлося про відсутність моральних сил жити далі. Жодних сторонніх осіб, крім подружжя Чечетових, у квартирі на той час не було.
Причина самогубства, безумовно, пов’язана з недавнім арештом Чечетова. Він склав компанію своєму однопартійцю Олександру Єфремову, котрий пройшов процедуру обвинувачення, затримання та звільнення під заставу без особливої шкоди для свого психічного здоров’я. Чечетову висували обвинувачення за тією ж 364-ю статтею, що і Єфремову, — «Перевищення службових повноважень». Плюс за статтею 366-ю — «Службова підробка».
Якщо простіше, то покійному інкримінували організацію голосування за закони від 16 січня 2014 року — голосування, яке, як ми пам’ятаємо, проходило у ручному режимі та з порушенням усіх можливих процедур. Печерський суд, котрий розглядав справу Чечетова, обрав для нього запобіжною мірою арешт до 14 квітня. За колишнього «регіонала» внесли заставу у розмірі 5 мільйонів гривень, тож Чечетова тимчасово звільнили, надівши на нього електронний браслет.
Представники ПР уже зараз звинувачують владу в доведенні Чечетова до самогубства. Мовляв, той перебував у глибокій депресії через усі судові переслідування. Альтернативна версія полягає в тому, що на самогубцю тиснули «свої» ж — і не через «закони 16 січня», а через той період часу, коли Чечетов очолював Фонд держмайна (з 2003-го по 2005-й рр.). 25 серпня 2005 року Чечетов уже давав покази, спрямовані, зокрема, проти Віктора Медведчука. Розповідав, як останній вимагав відчуження державних дач у Пущі-Водиці і як Чечетов, побоюючись помсти, був змушений піти йому на поступки.
Пізніше Чечетов свідчив і відносно скандальної приватизації «Криворіжсталі» та Нікопольського феросплавного заводу. У цих показах фігурували імена зятя Леоніда Кучми Віктора Пінчука, а також інших олігархів — Ріната Ахметова та Сергія Тарути. Розповідав Чечетов і про тиск на нього з боку Олександра Єфремова, коли той, будучи головою Луганської ОДА, вимагав збільшити частку приватного інвестора при продажі частини підприємства «Азов». Ймовірно, що дехто вельми не зацікавлений у повторенні подібних свідчень, адже нинішнє керівництво ГПУ збиралося вивчати давні приватизаційні справи.
Показово, що Чечетов уже другий екс-голова Фонду держмайна, котрий наклав на себе руки. Півроку тому з мисливської рушниці застрелилася Валентина Семенюк-Самсоненко. Новопризначений Генпрокурор Віктор Шокін згадав її справу однією з перших, наголосивши, що смерть Семенюк — чистої води самогубство. n