Їздити «по-новому»

Після того, як два тижні тому у Києві удвічі зросла вартість квитків у громадському транспорті, підвищення цін на приміських «маршрутах» було питанням часу. І ось цей час настав — відучора, щоб добратися до столиці, громадянам доводиться платити на 2—2,5 гривні більше. Якщо врахувати, що більше половини населення приміської зони працює в столиці, реакцію на таке підвищення передбачити було неважко. «Ой жити стали таки по-новому, таких тарифів я ще не бачила. Ціни ростуть. Долар також, по-новому. Не збрехали», — саркастично жартує пенсіонерка Ганна Дмитрівна.

Крім батьків, платити доводиться і за школярів, адже пільговий тариф в одну гривню часто діє лише в межах населеного пункту, а якщо діти вчаться у столиці — доводиться платити всю вартість. «Я виховую двох маленьких дітей, кожного треба відвести у садочок, і мені на роботу в Київ iз Борисполя, а потім ще з пересадкою. Ледве вистачає грошей на їжу, і це, незважаючи на те, що я маю дві вищі освіти та працюю на престижній фірмі», — ділиться з «УМ» Ольга Антипенко.

Самі водії кажуть, що планували підвищити ціни ще у грудні, а нині відступати просто нікуди, адже паливо стрімко дорожчає. А тим часом пасажири підраховують, скільки доведеться викладати за проїзд «по-новому» і на чому іще можна буде зекономити. «Кожен день я витрачаю на дорогу близько 18 гривень, працюю 5 разів на тиждень, зарплата 2 300. А ще треба за квартиру заплатити, їжу купити. Я не уявляю, чого чекати далі, а головне, як жити далі?» — коментує ситуацію продавець Наталя Шевченко.

Виникають запитання і до мера столиці, який виправдовував підвищення цін необхідністю «закуповувати новий транспорт, ремонтувати, забезпечувати безперебійну роботу, щоб не було транспортного колапсу». Бо ні покращення сервісу, ні нового транспорту за ці два тижні ніхто не побачив. На прохання «УМ» керівництво Метрополітену так пояснило свої витрати: «З тих чотирьох гривень 1 гривня 28 копійок йде на зарплати техпрацівникам, 16 копійок — витратні матеріали, 24 копійки — електроенергія, 16 копійок — управлінський апарат, 80 — ремонт тунелів, вагонів, 1 гривня 36 копійок — оновлення рухомого складу, інше». «А куди ж діваються десятки тисяч гривень від реклами? Чи вони йдуть комусь у кишеню?» — обурюється киянин Сергій.

Дехто із співрозмовників «УМ» спробували віджартуватися. «Навіть вибору не залишили. На машині їхати? Бензин по 26 гривень. На метро? 4 гривні. Маршрутка? Теж саме. Чекаю весни, буду на велосипеді їздити... Хм, ось воно яке європейське життя», — каже фармацевт Олена. Її підтримує інший пасажир: «Я заздалегідь купив 25 жетонів на метро, тому поки підвищення мене не дуже торкнулося. Потім ходитиму пішки, тут лише 3 станції пройти. КМДА подбала про наше здоров’я». Однак, як тут не згадати анекдот про тирана, який закручував гайки, коли народ плакав і проклинав його, а коли почав сміятися — злякався. Бо, якщо ситуація не стабілізується, слова київської студентки Світлани про те, що «рано чи пізно киянам набридне, і тоді сміттєві баки і народний гнів чекатиме усіх», можуть виявитися пророчими.