Тепер ці «залізячки» не страшні навіть дітям. Утім, у бою вони були набагато страшнішими. (Юрiя САПОЖНІКОВА.)
Михайлівська площа. Скульптура княгині Ольги. Свято-Михайлівський Золотоверхий чоловічий монастир. А поряд — системи залпового вогню «Град» та «Смерч», гранатомет «Джміль», БТР, ЗІЛ-131, БМД-2, «Гранат-Ч», БПЛА, БТР-80, Т-64БВ. Усі — російського виробництва. Ті, яких начебто не має бути на сході, бо Росія ж з Україною не воює. І ніяких доказів присутності регулярних російських військ на Донбасі, за словами російського представника РФ в ООН Віталія Чуркіна, немає. Однак він каже одне, а очі бачать інше: усю цю російську воєнну техніку захопили українськi війська під час бойових дій саме на Донбасі. Під кожним описом техніки написано: «Цей об’єкт є речовим доказом злочинів, скоєних бойовиками незаконних збройних формувань за підтримки ЗС РФ на території України» та «бойова машина на обліку Збройних сил України не перебуває».
Саме тому виставка, розгорнута на Михайлівській площі у дні річниці Революції гідності, отримала символічну назву «Присутність. Доказ агресії російських військ на території України». Ці докази Петро Порошенко продемонстрував лідерам світових держав, які взяли участь у марші Гідності. Побачити їх можуть і посли іноземних держав, бо поруч Міністерство закордонних справ. Щоб потім ні в кого не виникало сумнівів, з ким воює Україна і для чого їй потрібна високотехнологічна сучасна зброя.
Утiм найбільший інтерес виставка викликала серед простих киян. Особливо дітей, які залюбки «сідлали» такі великі, але тут — зовсім безпечні й не страшні танки. Чоловіки ретельно розглядали БМД-2 та БТР-80, зазирали у відкриті люки, підсаджували дітей, щоб залізли всередину і детальніше все роздивилися. Жінки теж залюбки фотографувалися на тлі «трофеїв». «Таке враження, наче вони іграшки розглядають. Навіть не думають, що за цими залізячками — сотні втрачених життів», — поділилася враженнями в соцмережах киянка Тетяна Зелінська.
У бійців, які пройшли «пекло», ця виставка викликає зовсім інші відчуття. «Дуже добре, що світ побачить нарешті, що проти нас воюють не міфічні сепаратисти, а регулярні російські війська. Але перетворювати смертельну зброю на цирк не варто. У мене ці танки викликають подвійне відчуття. З одного боку, слава Богу, що вона більше не буде по нас стріляти. З іншого... Там теж колись сиділи люди. І для когось, можливо, цей танк став домовиною. Про це теж треба пам’ятати завжди», — переконаний боєць батальйону ОУН Борис Гуменюк.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
