Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
— На жаль, і цього року книжкова ніша гуманітаристики заповнена по мінімуму: в усій номінації «змагалося» лише 51 видання. Проте всі основні гравці на цьому полі заявили себе помітними новинками. Видавництво «Дух і Літера» представлено у підномінації «Зарубіжна гуманітаристика» чотирма із семи перших позицій. Дослідницька збірка «Культурні цінності Європи» агітує за себе уже самою назвою — саме спроба позбавити всіх нас тих цінностей стала формальним поштовхом для Революції Гідності. Культурологічна розвідка Зиґмунда Баумана та Леонідаса Донскіса «Моральна сліпота» — теж ніби на замовлення нинішнього дня. А «Медитації» Декарта» — справжнє звершення в осмисленні класичної філософії. Видавництво «Пульсари» нарешті випустило працю француза Філіпа Лерша, що входить до обов’язкової лектури західних інтелектуалів. А ще одного відомого француза — Алена Бадью — подарували нам у співпраці «Видавництво Кальварія» та «Ніка-Центр»: це синтетичний і по-французькому привабливий погляд на ціле ХХ століття. Водночас видавництво «Темпора» пропонує не так широко-інтегральний, як глибинно-аналітичний текст «Наука любові та зради»: попри високий ступінь науковості, ця праця вирізняється й так само високим рівнем читабельності.
Серед номінантів української гуманітаристики кожна книжка — також подія. Історик Андрій Портнов препарує феномен колективної пам’яті на межі зіткнення українсько-польських інтересів, а культуролог Олександр Гриценко дошукується механізмів цієї колективної пам’яті в українській провінційній глибинці. Маємо вже другий випуск започаткованого торік альманаху урбаністичних студій «Місто й оновлення» — такого дослідницького напрямку у нас раніше просто не існувало. Також ми не мали досі яскравих спроб окреслити історію повсякдення через вивчення власного родоводу — такою є книжка Оксани Забужко «Український палімпсест». А есеї Володимира Чопика під промовистою назвою «Менталітети» нещодавно висувалися на премію українського ПЕН-клубу (і поступилися там лише есеям Костянтина Москальця).
Принагідно нагадаю, що про кращі книжки підномінації «Українська гуманітаристика» ми вже писали: про «Історії для домашнього вжитку» А.Портнова див. «УМ» від 22.10.2014; про «Місто й оновлення» див. «УМ» від 11.12.2014; про «Український палімпсест» див. «УМ» від 02.12.2014; про «Змінити майбутнє» В. Андрусіва — «УМ» від 06.08.2014.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>