Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
— На жаль, і цього року книжкова ніша гуманітаристики заповнена по мінімуму: в усій номінації «змагалося» лише 51 видання. Проте всі основні гравці на цьому полі заявили себе помітними новинками. Видавництво «Дух і Літера» представлено у підномінації «Зарубіжна гуманітаристика» чотирма із семи перших позицій. Дослідницька збірка «Культурні цінності Європи» агітує за себе уже самою назвою — саме спроба позбавити всіх нас тих цінностей стала формальним поштовхом для Революції Гідності. Культурологічна розвідка Зиґмунда Баумана та Леонідаса Донскіса «Моральна сліпота» — теж ніби на замовлення нинішнього дня. А «Медитації» Декарта» — справжнє звершення в осмисленні класичної філософії. Видавництво «Пульсари» нарешті випустило працю француза Філіпа Лерша, що входить до обов’язкової лектури західних інтелектуалів. А ще одного відомого француза — Алена Бадью — подарували нам у співпраці «Видавництво Кальварія» та «Ніка-Центр»: це синтетичний і по-французькому привабливий погляд на ціле ХХ століття. Водночас видавництво «Темпора» пропонує не так широко-інтегральний, як глибинно-аналітичний текст «Наука любові та зради»: попри високий ступінь науковості, ця праця вирізняється й так само високим рівнем читабельності.
Серед номінантів української гуманітаристики кожна книжка — також подія. Історик Андрій Портнов препарує феномен колективної пам’яті на межі зіткнення українсько-польських інтересів, а культуролог Олександр Гриценко дошукується механізмів цієї колективної пам’яті в українській провінційній глибинці. Маємо вже другий випуск започаткованого торік альманаху урбаністичних студій «Місто й оновлення» — такого дослідницького напрямку у нас раніше просто не існувало. Також ми не мали досі яскравих спроб окреслити історію повсякдення через вивчення власного родоводу — такою є книжка Оксани Забужко «Український палімпсест». А есеї Володимира Чопика під промовистою назвою «Менталітети» нещодавно висувалися на премію українського ПЕН-клубу (і поступилися там лише есеям Костянтина Москальця).
Принагідно нагадаю, що про кращі книжки підномінації «Українська гуманітаристика» ми вже писали: про «Історії для домашнього вжитку» А.Портнова див. «УМ» від 22.10.2014; про «Місто й оновлення» див. «УМ» від 11.12.2014; про «Український палімпсест» див. «УМ» від 02.12.2014; про «Змінити майбутнє» В. Андрусіва — «УМ» від 06.08.2014.
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
У Києві у двох музеях показують виставкові проєкти, які нагадують про колекцію Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, що була незаконно вивезена російськими окупантами у 2022 році. >>
На виконання рішення суду за позовом прокуратури припинено право приватної власності на приміщення флігеля мецената Івана Терещенка. >>
Понад 2500 мов існує у світі й більшість з них є рідкісними. Деякі мови нескладно вивчити іноземцям. Проста граматика та невелика кількість правил роблять доступними для вивчення такі мови, як англійська, іспанська та німецька. >>
Сьогодні, 20 лютого, минає 138 років від дня народження визначного представника української музичної культури XX століття Василя Барвінського — композитора, піаніста, музичного критика, педагога, диригента, організатора музичного життя. >>
Наша геніальна поетеса і драматургиня була також літературознавицею європейського масштабу. Важливо відзначити, що її філологічні студії вирізнялися як академічністю, так і публіцистичною гостротою. Зокрема, міжнародного звучання набув твір Л Українки «Два напрями в новітній італійській літературі». >>