І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Партія відкритих дверей
24.02.2015
Голова АПУ Віталій Скоцик: «Нація готова створити першу політичну силу, сформовану знизу до верху». (надане прес-службою АПУ.)
На з’їзді АПУ, який пройшов минулої суботи у Національному академічному драмтеатрі імені Франка, були присутні представники більше 15 політичних сил. Їх запросили для подальших переговорів про об’єднання зусиль.
«Нам треба створити єдину потужну аграрно-селянську політичну силу не як інструмент виборів, а як інструмент організації суспільства, — пояснив позицію АПУ голова партії Віталій Скоцик. — Сьогодні на рівні громад українці демонструють високий ступінь консолідованості та самоорганізації, і ці зміни мають нарешті вийти на національний рівень.
Вперше нам вдалося зібрати саме в політичній силі представників аграрного виробництва, соціальної сфери українського села, всіх тих, хто розуміє, що аграрна галузь сьогодні є базовою для економіки і вона може допомогти вивести країну з глибокої кризи».
Як припинити міжусобиці
«Ну, подивимося, під якого вождя тут народ зігнали», — єхидно кинув новоспечений політолог, із запізненням умощуючись у ложі преси. Надто голосний у театральній акустиці «дотеп»привернув кілька здивовано-нерозуміючих поглядів. Заповнена включно з «гальоркою» зала зосереджено слухала як по-бізнесовому концентровану і лаконічну промову основного доповідача, так і емоційні, але від того не менш конкретні виступи делегатів регіональних осередків. Не було лицемірної бравурності і славослів’я (ну, може, за винятком одного заслуженого демагога «від селянства»), економили час і на звичних претензіях до влади та олігархів (тільки суттєві зауваження з конструктивними пропозиціями). Розбіжності у ставленні до новообраних персоналій і навіть в оцінках деяких програмних пунктів та статутних положень були. Як зауважив на це голова партії Віталій Скоцик афоризмом покійного Івана Плюща, «коли за одним столом сидить десять чоловік і всі думають однаково, значить, ніхто з них не думає». Тому всі зауваження, доповнення і суперечності приймали з увагою. «Тут уперше зібралася аудиторія, здатна вирішувати проблеми, які перед нами постали, — звернув увагу глава Українськоі аграрної конфедерації Леонід Козаченко. — Таких скрутних обставин не було за всю історію нашої держави. І саме аграрії тримають сьогодні економіку, зберігши позитивну динаміку розвитку... Ми запрошуємо сьогодні реформаторів з інших країн, але ніхто, крім нас самих, не зможе провести потрібні реформи, — прозорі, зрозумілі, динамічні».
Мабуть, найпримітнішою ознакою порозуміння різних позицій і різних думок на форумі аграріїв стала почесна добровільна відставка багаторічного заступника голови АПУ, екс-очільника профільного міністерства Юрія Карасика. «Я був серед засновників Аграрної партії у 1996 році й іншої з того часу не обирав, — наголосив Юрій Михайлович, переконуючи делегатів задовольнити його заяву. — Наш нинішній голова, щоб ви знали, тільки з третього разу дав згоду очолити партію. Але це саме та людина, яка здатна не тільки очолити, а й об’єднати і фермерів, і «латифундистів», і науку, і освіту. Скоцику непросто було залишити для цього успішний бізнес. Але він залишив. Молоді люди на чолі повинні оновити партію. А ми будемо підтримувати на інших позиціях».
Про великих і малих
Як і очікувалося, найбільше тривог і напруженості викликало питання рівноправності і збалансованого представництва інтересів. «У нас є агрохолдинги і є маленькі господарства, які годують свою сім’ю. Кого захищатиме партія? Усі закони пишуться сьогодні в підтримку великого бізнесу. А хто ж напише закони для нас? — запитувала з трибуни представниця дрібних фермерів. — Податок на землю в одну мить збільшили у 21 раз! І платити його теж добросовісним фермерам, які сьогодні найбільше добровільно допомагають фронту. А тим часом із нами ведуть на знищення шухлядну війну. Постійно відсилають «шляхом Червоної Шапочки», а самі ходять навпростець. Доки ми доплентаємо «до бабусі» — вовк уже й кісточки обсмоктав...»
Утім проблему збалансованого, однакового для всіх законодавчого поля Аграрна партія, за словами її очільника Віталія Скоцика, розглядає серед пріоритетів. Саме над цим працюють сьогодні провідні економісти, науковці та практики, адаптуючи для економічного блоку програми партії найвдаліші зразки світового досвіду. Гарантією рівності об’єднання стане і фінансова база АПУ: всі члени партії зобов’язані платити членські внески. Членство для статистики, коли організація утримується (і «танцюється») кількома грошовими мішками, скасовано. Власне, це і була гарантія напливу до лав об’єднання випадкових людей.
Соціальний зріз АПУ можна було оцінити вже виходячи зі складу делегатів з’їзду. 96 відсотків з більш як чотирьохсот делегованих представників 24 регіонів України (поза об’єднанням зі зрозумілих причин лишився тільки Крим) мають вищу освіту. 7 відсотків делегатів доволі старої для вітчизняного політикуму партії — молодь до 30 років. Це і виробничники, які вже мають успішний бізнесовий досвід, і студенти, що продемонстрували зрілість та готовність активно підключатися до практичних справ. Чимало жінок — засновників власного агробізнесу, керівників допоміжних проектів, очільників місцевих громад. Більше половини — люди до 50 років, які цілком розділяють девіз оновленого політоб’єднання: «Якщо не ми, то хто?».
Універсальна ідеологія «аграризму»
«Ми використали ідеологічну складову — «аграризм», яка походить із кінця ХІХ— початку ХХ століття і ґрунтується на тому, що основною цінністю нації є земля, носієм основних духовних цінностей є люди, які працюють на землі», — пояснив лідер Аграрної партії України Віталій Скоцик. Нова партійна програма, яка прийнята за основу й обговорення якої ще триватиме, передбачає стратегію розвитку української економіки з урахуванням лідерських позицій агросектору та здатності аграріїв стати локомотивом відродження економіки в цілому. Що б там не говорили, АПК створює третину національного валового продукту, забезпечила минулого року понад 17 млрд. валютних надходжень. Власне, галузь працює на 70% території України, прямо чи опосередковано в ній задіяно 65% українців.
Тому Аграрна партія України налаштована на довгострокову політичну програму, яка не обмежуватиметься лише однією галуззю або одним виборчим циклом. Найближче завдання перед партією — увійти в більшість за результатами наступних місцевих виборів та у трійку лідерів на парламентських виборах. Такі позиції партія має здобути як представник агросектору, що посідає все більш значуще місце в структурі національної економіки.
Другий етап з’їзду, на якому буде остаточно затверджено нову програму та завершено формування керівних органів партії, відбудеться 15 серпня. Як наголосив голова партії Віталій Скоцик, двері АПУ досі відкриті для всіх громад і політичних об’єднань, які готові разом відстоювати інтереси держави на спільних засадах. Так само залишені місця в органах управління для лідерів політичних рухів, які захочуть влитися до спільної команди.
ПрограмА АПУ
Аграрна партія України проголошує головною метою своєї діяльності відродження могутньої Української держави на засадах традиційних духовних і моральних цінностей Українського народу, економічної самодостатності нації господарів, здатності до самоорганізації як основної форми державного управління.
Основними завданнями є:
— створити партійну силу, здатну бути довготривалою у політичній системі України для планомірного розвитку держави на 35 років уперед;
— входити у трійку політичних лідерів на виборах до Верховної Ради України;
— набирати більшість на місцевих виборах на території всіх сільських і селищних рад.
Наші цінності
1. Духовність та традиції — це те, що найбільше шанували українці. Аграрна партія України бачить одним із головних завдань духовно-ідеологічної сфери — збереження села як осередку традиційних духовних і моральних цінностей Українського народу, зокрема створення умов для активної міграції у сільську місцевість, а також поширення цих цінностей та пропагування їх у світі, оскільки духовність — це основа стабільної і сильної держави.
2. Самоорганізація — це та форма суспільного устрою, яка дозволяла виживати українцям у найскладніші часи. Українці традиційно були самоорганізованою нацією, де основну роль відігравало спільне прийняття рішень. Громада вирішує, що їй найбільше потрібно. Одним із головних завдань Аграрної партії України у політичній сфері є повернення до традиційних методів управління державою, побудоване знизу доверху, де громада і кожен її учасник спільно приймають рішення та спільно поділяють відповідальність за свою державу.
3. Агроекономіка — це економічна основа збереження та відродження Української держави та Українського народу. Кооперативні об’єднання, великі та середні господарі початку 20-го століття створили економічну основу для виживання українців під іноземним пануванням. Вони дозволили зберегти українцям свою ідентичність, розвивати освіту і культуру, виховувати якісну політичну еліту, котра брала участь у національно-визвольних змаганнях, що, зрештою, привели до відновлення Незалежності України у 1991 році. В силу об’єктивних причин основним сектором, який зараз дає найбільше доходів, продукує найбільшу частку ВВП та у найближчі 15-20 років створюватиме найбільше робочих місць, став агропромисловий сектор. Аграрна партія ставить собі за мету в економічній сфері розвиток сучасної переробної промисловості, яка дозволить отримати ресурс для розвитку інших галузей економіки, здолати бідність та зробити українців і Україну заможними.
Ідеологія і принципи
4. Аграрна партія України — це партія центристського типу, що проповідує захист прав i свобод людини, демократію, соціальну справедливість. Партія виходить із розуміння, що українське суспільство це органічна єдність розмаїття спільнот, які об’єднані загальними прагненнями – подолання бідності в Україні, взаємоповаги між державою та суспільством.
5. Аграрна партія України — це партія, побудована знизу доверху. В основі цього принципу лежить можливість кожного члена партії стати лідером та впливати на кадровий склад керівних органів партії. В основі побудови партії — первинний осередок. Первинні осередки об’єднуються у районні та міські організації. Наступним етапом розбудови є обласна організація, що делегує представників у центральні керівні органи партії. На всіх рівнях діяльності місцевих організацій вони є самостійними та незалежними.
6. Аграрна партія України виступає проти крайнього правого національного екстремізму (нацизму) та крайнього лівого соціального екстремізму (комунізму), панування яких у державній владі призводило до мільйонів жертв, а також крайнього лібералізму, що означає зневагу до духовних та моральних цінностей.
7. Аграрна партія України за рівність усіх громадян перед законом. Партія виступає за справедливе правосуддя, подолання злочинності і корупції, надання гарантій особистої безпеки громадянам, захисту їх життя, власності.
8. Аграрна партія України переконана, що інтелект українського народу і унікальна благодатна земля є тією особливістю, яка дозволяє йому зробити значний цивілізаційний внесок у розвиток людства. З цього твердження випливає одне з основних зобов’язань українського народу — ефективне використання інтелекту і землі. Право ефективного використання і збереження родючості землі стоїть вище за право приватної власності на землю.
9. Український народ включає у себе представників усіх націй, які працюють заради добробуту України, визнають Україну своєю Батьківщиною, будують майбутнє України на основі історичної та культурної спадщини України.
10. Право народів. Український народ на міжнародній арені повинен сприяти недержавним народам, які потребують допомоги, у реалізації їхніх культурних, економічних, політичних прав аж до створення національних держав. Підтримка самоідентичності, реалізації прав народів на самовизначення на міжнародній арені випливає з особливостей існування українського народу, який довготривалий час сам перебував під іноземним пануванням та не мав власної державності.
11. Місце у світі. Україні потрібна потужна економіка, щоб виживати в теперішніх та майбутніх кризах і конфліктах, що стануть наслідком боротьби за ресурси на світовій арені. У цій боротьбі сила держави та її спроможність до розвитку визначаються не стільки володінням природними ресурсами, скільки управлінською кваліфікацією керівництва. Українці мають розглядати світове господарство як арену для втілення своїх стратегічних пріоритетів, а населення нашої країни повинно отримати змогу скористатися перевагами, що виникли внаслідок своєчасного та точного визначення проблем, постановки цілей і формулювання завдань розвитку.
Держава і політика
12. Унітарність. Українська держава є і повинна бути унітарною з сильним місцевим самоврядуванням, що забезпечує найкращі можливості для розвитку територіальних громад і їхнього вкладу у розвиток всієї країни. Основним елементом Української держави є територіальна громада, а адміністративно-територіальні одиниці (область, район) є суто технічними складовими. Територіальна громада на законодавчому рівні має бути забезпечена відповідними повноваженнями та фінансовими ресурсами для якісного обслуговування населення.
13. Громада. Формування відповідального громадянського суспільства, де кожен відповідальний за державу, за свою громаду, за свою сім’ю, за себе самого, є основою сильної Української держави. Запорукою відповідальності у справі служіння суспільству має стати право народу відкликати будь-якого чиновника, народного депутата, представника органів місцевого самоврядування на підставі втрати довіри громади. Кожному ініціативному громадянину мають бути створені найкращі умови для найбільшої самореалізації через виконання цим громадянином суспільно-корисних функцій на добровільних засадах та впливу на функціонування держави. Працювати для спільної справи має бути престижно.
