Колонія у синьо-жовтих тонах

За минулий місяць обсяги вітчизняного промислового виробництва обвалилися — у порівнянні з кризовим січнем-2014 — на 21,3%! Цікаво, що у «кризовому» січні минулого року наше промвиробництво впало до 2013 року на 10,7%. У 2013 році ми мали падіння на 4,7%, у 2012 — на 1,8%... Іншими словами, дивна субстанція, яку ми за звичкою продовжуємо називати українською промисловістю, швидко й невпинно прямує до самознищення.

Виробництво падає, гроші втікають

При цьому навіть песимістично налаштовані західні експерти допускали, що наша промисловість обвалиться донизу на п’ятнадцять відсотків. Причинами цього аналітики вважають порушену транспортну інфраструктуру, подорожчання затрат на енергоресурси і дефіцит пального, обвал курсу національної валюти і війну на сході.

Падіння ВВП України в четвертому кварталі минулого року становило 15,2%. У третьому кварталі, нагадаємо, було 5,1%, у другому — 4,6%, у першому — 1,1%. «Таке падіння економіки виглядає особливо зловісно, — пише впливова ділова газета «Файненшел Таймс». — Якщо досягнута домовленість про припинення вогню не буде дотримуватися і Київ не отримає найближчим часом допомогу Заходу, то підсумки 2015 року будуть іще похмурішими».

Тим часом уряд погіршив прогноз падіння реального валового внутрішнього продукту України на понад один відсоток: із «консервативних» 4,3% до 5,5%. Про це повідомила міністр фінансів Наталія Яресько. Вніс уряд поправки до Державного бюджету, врахувавши зміну курсу національної валюти: якщо у першому варіанті держкошторису долар рахували по 17 гривень, то у нинішньому — по 21,7 грн. Завдяки цим нехитрим маніпуляціям номінальне ВВП трохи зросло — назвати точніші цифри Яресько традиційно відмовилася, — але не факт, що зменшиться і дефіцит держбюджету: обслуговування наших зовнішніх боргів проводиться у валюті, а отже, витрати на цю статтю, і без того значні, додатково зростають. Тож не дивно, що Кабмін суттєво збільшив власний прогноз інфляції у нинішньому році — до 26%! Цікаво, що НБУ у своїх підрахунках послуговується зовсім іншим значенням — 17%.

На цілковитий «реформець» у нашій країні швидко й оперативно відреагували іноземні інвестори. За даними Держкомстату, обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну торік становив усього лише 2,45 млрд. доларів. Це практично вдвічі менше, ніж було у 2013 році — 5,68 млрд. доларів. Натомість відтік інвестицій торік становив 1,37 млрд. гривень. А загальний обсяг накопичених інвестицій при цьому знизився на цілих 13,9 млрд. доларів — і становить сьогодні 45,92 млрд. доларів.

Значна частина цієї суми втрачена через курсову різницю: оскільки частина інвестицій, отриманих у минулі роки, була переведена у гривню, втрати становлять нині 12,4 млрд. доларів. Обсяги надання позик нерезидентами, торговельних кредитів та інших боргових інструментів також помітно зменшився — на 15,6%. І становить нині 8,57 млрд. доларів. Причини скорочення інтересу фінансових донорів до нашої квітучої Батьківщини експерти називають ті ж самі, що й в усі минулі роки: відсутність реформ, низька захищеність прав кредиторів, висока корупція…

«Дайте гроші, і ми подякуємо…»

Керівник того, що не існує, тобто міністр економіки України Айварас Абромавічус, утім, зберігає оптимізм. За його словами, у нинішньому році уряд планує досягти стабілізації, а наступного — розпочати зростання. У принципі, він може мати рацію. Якщо цього року «уряд камікадзе» остаточно розвалить усю нашу економіку, то в наступному навіть відкриття одного заводу може показати у статистиці плюс. У порівнянні з абсолютним нулем.

Інших аргументів, яких би можна було вважати переконливими, в спічі міністра-іноземця на його прес-конференції журналісти не побачили. «Результат падіння ВВП у четвертому кварталі минулого року нікого не влаштовує, але уряд шляхом реформ і меморандуму з МВФ робитиме все можливе, аби стабілізувати економіку», — Абромавічус так і не відповів на головне запитання дитячого мультфільму: «Чи маєте ви план, містере Фікс?».

Якщо прочитати між порожніх рядків пана Абромавічуса, то відповідь виглядає так: якщо Європа (Америка, Японія, Китай тощо) дасть нам гроші, то ми їх якось освоїмо і щось покажемо у статистиці. Не дасть — то й бог iз нею, бо що робити з цією руїною під назвою «українська економіка», ніхто з нас достеменно не знає.

Грошей Україні треба багато. За підрахунками авторитетного західного видання «Економіст» — допомога має становити понад 20 млрд. доларів. Це лише щоби пережити 2015 рік. Найбільшим гальмом для їх отримання є… відсутність реальних, а не декларованих реформ. Про це — у дисонанс сміливим заявам про реформістські успіхи з уст Прем’єра Арсенія Яценюка та його дружньої команди — твердять, зокрема, у Європейському банку реконструкції і розвитку. Таку ж думку нещодавно оприлюднив посол США Джеффрі Пайєт.

Експертам і журналістам також напрочуд цікаво: а на які цілі, окрім повернення старих боргів, планує потратити ймовірну фіндопомогу Заходу наша влада? І які структурні реформи в економіці, окрім табличок і графіків, будуть втілювати? Ось слідом за вугільною, нафтопереробною й оборонною промисловістю Україна фактично втратила алюмінієве виробництво. І жодних намагань розвивати наукомісткі галузі, які дають високу додану вартість, ми не бачимо. «Україна перетворюється на економіку із колоніальною структурою: аграрна економіка, якісь напівфабрикати, — каже економіст Всеволод Степанюк. — Новий уряд нічого не робить, аби підтримати літако- і ракетобудування, приладобудування. А саме ці галузі в усьому світі дають суттєвий приріст ВВП і підвищують добробут населення».