Про любов, що торкнулася кожного

Останній рік навколо стільки печалі, ненависті й зла, що знайти в цьому всьому бодай крапельку любові — справа непроста. Втім, якщо дорослі з цим якось миряться, то дітям любов потрібна повсякчас, адже саме так — приймаючи це почуття від інших, вони вчаться й собі любити й нести у світ найкраще, чим може пишатися людство. Нинішня добірка «України молодої» — про любов у найширшому сенсі.

Любити все живе й найдужче — своїх упосліджених у фольклорі персонажів — навчить Василь Королів-Старий, який ще у 1920-х написав збірку казок «Нечиста сила». 2006 року видавництво «Веселка» перевидало книжку з ілюстраціями Анатолія Василенка, й ось тепер кожен, хто не встиг свого часу познайомитися з Хухою Моховинкою, Літавицею, Поторочею Хрипкою, Вовкулакою Хребом та іншими, має шанс полюбити тих, кого в народі звуть «нечистою», а Королів-Старий називає «невидимою» силою. Невидима нечиста сила, згідно з автором, не завдає людям ніякої шкоди, а навпаки — допомагає та оберігає і нас, нетямущих, і всю природу від тих-таки людей. Попри «страшну» назву, казки ці зовсім не страшні (читати їх можна й на ніч), а зворушливі й ніжні, сповнені любові до тих, кого ми не бачимо й не розуміємо. Сподіваємося, вони навчать дітей не судити поверхово — за чутками, зовнішнім виглядом і тими віруваннями, що нав’язуються нам упродовж багатьох років.

Іван Андрусяк потішив шанувальників продовженням історії Івася Боднарука, героя повісті «Вісім днів із життя Бурундука». У книжці «Закоханий Бурундук та інші розбишацькі історії» («Клуб сімейного дозвілля», 2015) уміщено дотепну повістинку «Завдання з фізики» й кілька оповідань для школярів молодшого й середнього шкільного віку. Завдання з фізики — це свого роду «шифр», щоб ніхто не здогадався, що вже майже дорослий читач має перед собою справжнісіньку любовну історію. З вистежуванням «об’єкта» закоханості всіма доступними сучасному підліткові способами: від ходіння назирці й розвідки в соцмережах до відчайдушного вчинку — появи на дискотеці. Натомість оповідання орієнтовано здебільшого на молодшу шкільну публіку, яка поки що віддає перевагу бешкету й іграм і не переймається всерйоз сердечними порухами.

Відома британська письменниця Джаклін Вілсон свідомо пише для дівочої аудиторії. Проте почитати її книжки з серії «Дівчата Джаклін» буде цікаво й хлопцям — звісно, суто з розвідницьким інтересом! Найновіша з перекладених українською книжок — «Дівчата зважуються» («Навчальна книга — Богдан», 2014, переклав з англійської Володимир Чернишенко) — про любов до... їжі й у якомусь сенсі нелюбов до себе, несприйняття себе такими, якими ми є. Знайомо? Авжеж, кожен підліток стикався з цим почуттям, і не кожен дорослий, на жаль, його позбувся. Героїні повісті — уже знайомі за «Дівчатами закоханими» Еллі, Маґда й Надін. Усі вони мають різні характери, в кожної свої проблеми, проте у вирішальну мить кожна готова прийти на допомогу подрузі. Отож це повість іще й про справжню дружбу, якій не стануть на заваді ні хлопці, ні кар’єра, ні зайва за чиїмись стандартами вага.

Російська письменниця Діна Сабітова, чия повість «Три твої імені» торік побачила світ українською («Видавництво Старого Лева», 2014, переклала з російської Катерина Міхаліцина), як ніхто вміє любити чужих дітей. Не одну свою книжку авторка присвятила сиротам, дітям із дитбудинків, «непотрібним» ні державі, ні суспільству. «Три твої імені» — повість про дівчинку Маргариту Новак, або ж — Риту, Марґо, Гошку. Кожне з цих імен у кожній із трьох частин книжки могло би мати щасливий фінал, якби дорослі вміли брати на себе відповідальність і по-справжньому любити. Що було б, якби батьки маленької Рити кинули пиячити? Що було б, якби вихователька, яку Марґо називала мамою, не віддала її назад у дитбудинок? Що було б, якби... Лишень третій фінал повісті є щасливим і багато в чому автобіографічним, адже в ньому прочитується історія стосунків самої авторки зі старшою донькою, яку вдочерили вже підлітком. Книжка не залишить байдужими ні читачів-підлітків, ні дорослих, від яких у цьому світі залежить дуже багато...

Нова книжка Романи Романишин та Андрія Лесіва, відомих як творча студія «Аґрафка», лежить на межі між метафоричною книжкою-картинкою для дітей та ілюстрованою притчею для дорослих. Тема її складна й болюча, оскільки «Війна, що змінила Рондо» («Видавництво Старого Лева», 2015), вочевидь, писалася по свіжих слідах і зі свіжими емоціями. Дія відбувається в ідеалізованому містечку Рондо, де всі живуть у злагоді й піклуються про співочі квіти. Перед нами троє друзів-алегорій — Данко, Зірка і Фабіян (над тим, що уособлює кожен із персонажів, нехай подумає читач). Якось у місто приходить війна, що «торкнулася кожного». Рятують місто, звичайно ж, любов, спільна праця й співи (персонажі тут співають гімн). Проте найголовніше в цій книжці — розуміння того, що війни не минають безслідно. Рондо вже не буде таким, яким воно було раніше, та й люди, як і Данко, Зірка та Фабіян, назавжди нестимуть свої рани-спогади. «Війну, що змінила Рондо» найкраще читати в сімейному колі, щоби пояснити дітям найважливіші й найбільш актуальні сьогодні речі.

Львівське видавництво «Урбіно» пообіцяло шанувальникам таланту канадської письменниці Люсі Мод Монтгомері впродовж року видати решту книжок про Енн. Наприкінці 2014-го вийшов п’ятий роман циклу «Енн у Домі Мрії» (переклала з англійської Анна Вовченко). Енн Ширлі нарешті вийшла заміж і стала пані Блайт; читач із насолодою спостерігає, як молоде подружжя облаштовує сімейне гніздечко, знайомиться з місцевими жителями і плекає свої мрії. Тим, кому полюбився незалежний характер Енн, прикро спостерігати, як улюблена героїня залишає все, заради чого так тяжко працювала, — науку й учителювання, письменство — заради тихого родинного вогнища. Утім, Монтгомері сповна компенсувала брак феміністичної теми окремими персонажами. До слова, персонажі у п’ятій книжці — одні з найцікавіших. Та й із самою Енн трапляються різні життєві ситуації, від яких читачі будуть і сміятися, і плакати.

Ольга КУПРІЯН,
Простір української дитячої книги «БараБука»,
спеціально для «УМ»