За твердженням мого доброго знайомого, який давно живе в обласному центрі, його земляки останнім часом втомилися дивуватися «новаторським» крокам місцевої влади — настільки вони не передбачувані. «Ну, а обурюватися?» — поцікавився я. «А що обурюватися?! — чую у відповідь. — На чиновницькі примхи ніякого гніву не вистачить».
Де ж особливо «начудили» ці невгамовні чиновники? Приміром, у Синельниковому. Сталося так, що тамтешня телерадіокомпанія «Регіон», що віщає ледве далі власного носа, нарешті знайшла інвесторів, що погодилися реконструювати там телевишку для того, щоб телепередачі «діставали» до обласного центру. У свою чергу, журналісти зобов'язувалися додатково транслювати відомий «5 канал».
Здавалося, складається ідеальна ситуація: ТРК розширює зону і якість своєї трансляції, а у глядачів з'являється можливість одержувати більше інформації — цікавої і різної. Розуміючи це, Національна рада з телебачення і радіомовлення оперативно (голосували одноголосно!) надає колективові ТРК «Регіон» ліцензію на діяльність у новому форматі.
І що ж ви думаєте? У Дніпропетровську цьому фактові зраділи? Як би не так! Виявляється, «5 канал», у розумінні місцевих чиновників, — не зовсім «правильний». Яка тому причина? Дуже проста. Канал може розкритикувати кого завгодно. А тому на ТРК в один далеко не прекрасний день з'явилися співробітники обласного відділу боротьби з економічними злочинами. З ордером на обшук. Якщо ви думаєте, що шукали недоліки у фінансово-господарській документації, то глибоко помиляєтеся. Правоохоронців цікавила... вищезгадана ліцензія.
Невже в когось закрався сумнів, що вона — підроблена? У такому разі цивілізовані шукачі істини протягом хвилини могли б подзвонити у Київ, скажімо, голові Національної ради з телебачення і радіомовлення, що ту ліцензію видав. Цікаво, тоді ж за чиїм наказом співробітники відправилися в Синельникове? І яка їхня мета була насправді? А як у цьому випадку бути з його Величністю законом?
А ніяк! Тому що він у Дніпропетровську, зважаючи на все, сам по собі, а чиновники — самі по собі. Що наочно підтверджує наступне аж ніяк не миле «дивацтво». Варто було в ефірі на «Приват-ТВ-Дніпро» з'явитися Віктору Ющенку, як у всьому будинку «випадково» зникала електроенергія. А буквально наступного дня «губернатор» особисто виступив з різкою критикою на адресу... засновників каналу. Правда, з іншого приводу, однак шила в мішку не сховаєш.
«Відмочили», інакше не скажеш, і номер з організацією штабу з виборів Президента від влади. Анітрошки не турбуючись про постояльців, узяли та й винесли ліжка з цілого поверху готелю «Жовтень». Цитую: «Підремонтували, створили нормальні умови». І невтямки батькам міста, що, рапортуючи про це, вони січуть самі себе. Тому що виходить: для клієнтів, якi платять за проживання, до речі, не такі вже й малі кошти готівкою, ремонт, а отже, й нормальні умови, не обов'язкові. Чи не ведмежа (я — про здобувачів президентської булави) подібна послуга?
Як, до речі, й остання ініціатива високопоставлених чиновників — організувати повсюдне вивчення промови Леоніда Даниловича Кучми, виголошеної ним у День незалежності. Виступ, без найменшого перебільшення, гідний цього державного чоловіка. Але чи варто дивуватися, що людям відразу ж пригадалися незабутні заняття в колишній системі освіти, що широко практикувалися в часи СРСР комуністами? Сказати, що народ ще й тоді такі заходи ненавидів усіма фібрами своєї душі, значить, не сказати нічого. Так невже чиновники не розуміють: часи вивчення будь-чого з-під ціпка безповоротно пройшли. Реанімувати їх — викликати почуття неприязні до ні в чому не винного автора промови. Але це, мабуть, мало турбує замшілих «бійців ідеологічного фронту»?
Тим часом у місті представники влади затурбувалися і зовсім завиральним, але вже озвученим перед широкими масами, проектом. А саме: реконструкцією обласної філармонії. «А що тут незвичайного? — запитаєте ви. — Діло ж благе». Так-то воно так. Якби не одна деталь, що викликає закономірне обурення навіть у звиклих до всього дніпропетровців. Будівлю (колишній Дворянський будинок) відновити хочуть неодмінно в первозданному вигляді. Тобто з... ковзанкою на даху.
Не послизнуться хоч на цей раз чиновники?
Коли Валентина Руденко, радник Президента Віктора Ющенка, у 2006 році на великій нараді у Секретаріаті (тоді так називалася президентська адміністрація) казала, що Росія готується до війни з Україною, інші відповідали, що це її суб’єктивний погляд. >>
Із минулого квітня, коли врешті-решт прийняли закон про суспільне мовлення, активно обговорюються питання перетворення у нову за суттю і змістом, не залежну від влади структуру державної Національної телекомпанії, видимою частиною якої для широкого загалу є ефіри Першого Національного. >>
Депутат кількох скликань, нині керівник Комітету Верховної Ради з питань свободи слова й інформації Микола Томенко для оприлюднення свого ставлення до телевізійних політичних ток–шоу і їх ведучих активно використовує блогосферу. Він різко негативно ставиться до того, що громадянин іншої країни Савік Шустер веде, по суті, передвиборчі програми, що заборонено законом, і закликає податківців прискіпливіше слідкувати за доходами телевізійників–заробітчан. У розмові з Миколою Володимировичем ми вирішили з’ясувати, чи такі досить радикальні судження й оцінки в інтернет–просторі трансформуються в офіційні депутатські запити й ініціативи. >>
Якщо інформацію про життя в Україні черпати з ефірів телеканалів, можна вважати, що влада тільки те й робить, що дбає про «маленьких» українців, і живемо ми чи не найкраще у світі. Насправді ж маємо суціль економічні й політичні проблеми, а свобода слова засобів масової інформації здебільшого перетворилася на піар можновладців. Чому нас, м’яко кажучи, дезінформують і чи можна боротися з інформаційними маніпуляціями — з цими питаннями ми звернулися до медіа–експерта Наталії Лигачової. >>
Минулого тижня Верховна Рада 345 голосами призначила на посаду голови стратегічного перед виборами парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Юрія Стеця. З народним депутатом–медійником, кандидатура якого стала компромісом для провладних й опозиційних сил, говоримо про можливості відстоювати права опозиційних журналістів та майбутні парламентські вибори. >>
Запроваджувати День україномовної преси недоцільно — так написала від імені Президента України Ганна Герман у відповіді на звернення Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса. Звернення було датоване 25 листопада 2011 року, «Україна молода» писала про цю ініціативу. Відповідь радника Президента — керівника головного управління з гуманітарних і суспільно–політичних питань АП датована 3 січня. Те, що пані Герман не вклалася у визначений законом термін відповіді, — дріб’язок у порівнянні з висловленою позицією влади. >>
