І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Новий рік із новим парламентом поставив перед українським агропромисловим комплексом майже класичне шекспірівське питання: як далі бути?
Держава вирішила компенсувати дефіцит бюджету за рахунок тих, хто може заробляти, — вважає економіст, лідер Аграрної партії України Віталій Скоцик: «Бюджет на наступний рік приймали вночі 29 грудня. При тому його ніхто не бачив. Аграріям сказали: не переживайте, фіксований сільськогосподарський податок та спеціальний режим ПДВ буде, як і був, ви тільки нарощуйте виробництво. Прокидаємося після різдвяних свят, чуємо: фіксованого податку не буде. Всіх аграріїв перевели у спрощену систему, четверту групу і при цьому податок збiльшився у 21 раз.
За словами економіста, в коаліційній угоді жодним словом не згадано, яким чином розвиватиметься аграрна галузь і село. У програмі діяльності уряду на 2015 рік було прописане питання завершення земельної реформи, але за дві години до того як Прем’єр-міністр приніс її в парламент, воно звідти зникло (з поясненням, що це питання останньої національної цінності). Водночас у програмі уряду написано, що основне завдання — наростити виробництво продукції до 100 млн. тонн і експорт на зовнішні ринки.
«Коли економісти світового співтовариства дивляться сьогодні на нас, вони дивуються: фінансових ресурсів немає, довготривалих коштів немає, держава податками додатковими обкладає, а вони все одно нарощують виробництво. Як таке може бути? Тільки українці так можуть робити», — переконаний Віталій Скорик.
Сучасний агросектор економіки України — це близько 17,5% ВВП, майже 27% експортних надходжень. Це єдиний сектор економіки, який показав зростання більше 6% на тлі падіння економіки у 15%. Безпосередньо в агросекторі зайнятий кожен п’ятий українець, а з урахуванням суміжних галузей — кожен третій.
«Сьогодні ми лідери з експорту соняшника, кукурудзи, ріпаку, входимо до десятки найбільших експортерів пшениці. Водночас у нас практично відсутня переробка, яка дає набагато більше доданої вартості і дозволяє більше заробляти економіці країни. У багатьох сферах ми відстали від наших світових конкурентів, і для того щоб наздогнати, нам потрібно 25-35 років цілеспрямованої, важкої праці. Де б ми долали етап за етапом, ухвалюючи необхідні законодавчі документи і виконуючи те, що приймаємо. Для цього, крім економіки як такої, потрібне ще сильне політичне лобі», — наголошує Віталій Скоцик.
План максимум Аграрної партії України — створити таку демократичну силу, яка б працювала не як інструмент виборів, а як інструмент організації суспільства. Найближчим часом на партію чекає глибока реформа. Вона вже змінила форму: новий лідер почав з того, що викорiнив номенклатурний баласт — розпустив президію, заступників голови партії. Щоб наповнити її новими обличчями (людьми, які безпосередньо працюють у сільському господарстві), проводить аграрні форуми по регіонах. На часі також звітно-виборчі конференції в кожному районі кожної області, щоб місцеві аграрії вибрали найкращих між собою на рівні району і області, делегували людей на загальноукраїнський з’їзд. Там оберуть нову політичну раду партії, новий статут і програму.
«По-суті ми представляємо інтереси всіх — від підприємця до найманого працівника, бо від агросектору сьогодні залежить загальний стан економіки і кількість робочих місць, — вважає лідер партії. — Ми прагнемо об’єднати всіх цих людей. Дати їм можливість впливати на політичні процеси. Наша мета на ближчі 25 років — регулярно входити до трійки партій-лідерів, делегувати своїх представників до органів виконавчої, законодавчої влади та місцевого самоврядування. Тільки контролюючи всі ланки, ми можемо нести відповідальність за результат».
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>