Початок учорашнього засідання Кабінету Міністрів затягнувся майже на годину. Нараду запланували в розширеному складі — за участю Президента, спікера Верховної Ради, голів обласних державних адміністрацій. І весь цей час присутні терпляче чекали, обмінюючись у кулуарах своїми думками про напад на Краматорськ та наші шанси на успіх у Мінську.
— Ми проводили підготовчу роботу до поїздки нашої делегації на перемовини у Мінськ, — сказав Петро Порошенко, займаючи чільне місце у президії. Про своє нічне перебування у Краматорську глава держави говорив, ковтаючи сльози. — Це цілковито мирне місто! У центрі там немає жодних військових частин, а до лінії фронту — 50 кілометрів.
Відтак і перша сенсація вчорашнього засідання: влада готова до запровадження воєнного стану — якщо ескалація ситуації на сході триватиме! «Я ні в якому разі не буду затримуватися з цим рішенням, якщо безвідповідальні дії агресора призведуть до серйозної подальшої ескалації конфлікту», — наголосив Порошенко. Втім остаточне рішення він та Верховна Рада залишили за собою до завершення перемовин у Мінську. Які на момент, коли цей номер здавався до друку, ще не розпочалися. Втім доручення переводити економіку на воєнні рейки Порошенко урядові дав.
Глава держави, проте, вважає себе президентом миру, а не війни. І тому — паралельно з активною протидією ворогу — ініціює економічні реформи в Україні. Які, на його думку, мають починатися з децентралізації. «Децентралізація буде проводитися з повним використанням міжнародного досвіду. Уже в нас працюють міжнародні експерти, радники. За основу взято досвід Польщі», — сказав Порошенко і додав, що вніс законопроект про внесення змін до Конституції, який ще допрацьовують.
Очолити Конституційну комісію Президент запропонував Голові Верховної Ради. «Для нього це поки що сюрприз», — сказав Порошенко в бік спікера. При цьому Порошенко просив не плутати децентралізацію з федералізацією.
«Ідею федералізації нам настирливо намагаються експортувати з сусідньої держави. Причому, за іронією долі, ця держава — найбільш централізована в регіоні. А назва федеральна — лише на папері», — заявив також Президент України. Україна ж, за його словами, була, є і буде унітарною державою. «Це повністю відповідає ставленню українського народу до цього. Більше 85% твердо стоять на позиції унітарної держави. І не тому, що так нагорі нам хочеться, — ми маємо чути і виходити з цієї позиції українського народу», — пояснив Президент.
Збільшення самостійності громад не має нічого спільного і з анархією. «Є коло питань, яких децентралізація не торкнеться жодним чином. Де роль центру, роль держави не лише не зменшиться, а й збільшиться. Це стосується оборони — не буде в нас ніяких делегувань прав щодо оборони країни, не буде ніяких місцевих батальйонів, дивізій, народних міліцій та інших дурниць, — попередив глава держави. — Це стосується національної безпеки, зовнішньої політики, боротьби з корупцією, дотримання прав і свобод громадян та, безумовно, територіальної цілісності України». У процесі децентралізації навпаки слід посилити відповідальність за сепаратистські заяви, які ведуть до розколу країни.
У свою чергу, Кабінет Міністрів хоче переглянути держбюджет для забезпечення державною допомогою усіх вимушених переселенців. Яценюк закликав Верховну Раду підтримати урядові ініціативи, зазначивши при цьому, що війна в Україні знищила за рік 20% економіки.